нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Адміністративна комісія

   
 

Адміністративна комісія, в СРСР колегіальний орган при виконкомі районної (міської) Ради депутатів трудящих, у функції якого входить розбір справ про адміністративні проступки і вирішення питання про накладення адміністративних стягнень на порушника або прийняття ін заходів впливу. Утворюються відповідними Радами (на термін повноважень цієї Ради) з числа депутатів Ради і представників громадських організацій. Склад А. к. і порядок їх роботи визначаються законодавством союзних республік (по РРФСР - див "Відомості Верховної Ради УРСР", 1962, Ї13, ст. 166). Як правило, А. к. очолює один із заступників голови чи член або секретар виконкому Ради. У разі необхідності (залежно від величини території району або міста) Рада може утворити декілька А. к.

А. к. розглядають справи про адміністративні проступки, відповідальність за які передбачена актами вищих органів державної влади або державного управління Союзу РСР, союзних і автономних республік, рішеннями місцевих Рад депутатів трудящих та їх виконкомів. Підставою для розгляду справи в А. к. служить протокол (акт) про адміністративне порушення (проступок), складений уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадськості. Відповідно до чинного законодавства А. к. можуть застосовувати в якості міри адміністративного впливу попередження, штраф або інше стягнення, передбачене актом, що встановлює відповідальність за даний вид адміністративних проступків. При цьому попередження застосовується і в якості самостійної заходи адміністративного стягнення, і замість штрафу. Про накладене стягнення А. к., як правило, доводить до відома громадськості за місцем роботи, навчання або проживання порушника. В окремих випадках А. к. можуть передати матеріали відносно порушника в товариський суд чи громадським організаціям за місцем його роботи, навчання або проживання для застосування заходів громадського впливу. Якщо ж при розгляді справи в А. к. буде встановлено, що порушення за своїм характером підпадає під ознаки злочину, справа направляється до органів міліції або до прокуратури.

А. к. розглядають справи на відкритих засіданнях, обов'язково у присутності порушника, якому відповідно до чинного законодавства забезпечується можливість ознайомлення з усіма матеріалами у справі, а також право давати пояснення по суті справи і заявляти клопотання. Справа може бути розглянута без участі порушника лише в тому випадку, якщо порушник завчасно сповіщений про день і місце засідання комісії, але не з'явився на засідання без поважної причини.

А. к. вправі вимагати від підприємств, організацій та установ необхідні документи, викликати свідків та представників державних та громадських організацій для отримання необхідних відомостей з питань, що знаходяться на їх розгляді. При розгляді справ про проступки, скоєних посадовими особами підприємств, організацій чи установ у зв'язку з їх службовою діяльністю, засідання А. к. може бути проведено безпосередньо на підприємстві, в організації та установі. Про день засідання комісії завжди сповіщається прокурор даного району (міста).

Постанова А. к. приймається простою більшістю голосів і підписується головою та членами комісії, які брали участь у розгляді справи. Постанова про накладення стягнення має бути вручено порушникові під розписку не пізніше ніж у 5-денний строк з дня її винесення і може бути оскаржене в порядку, встановленому для оскарження адміністративних стягнень (див. Адміністративна відповідальність , Стягнення адміністративне ). Законодавство визначає види проступків, за вчинення яких штраф як адміністративне стягнення накладатися не А. к., а відповідні органи державного управління.

В. Н. Єршов.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка