Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

антропо ...

   
 

і грец. Morpho - вид), уподібнення людині, наділення людськими психічними властивостями предметів і явищ неживої природи, небесних тіл, тварин, міфічних істот. Наївно-догматичний А. являє собою первісну форму світогляду і виражається в наділенні неживих предметів здатністю діяти, жити і вмирати, випробовувати переживання і т.д. (Земля спить, небо хмуриться і т.п.). Такий А. був господств. формою світогляду на ранніх ступенях розвитку людського суспільства. Відлуння такого розуміння світу представлені і в мові сучасних культурних народів (наприклад, безособові дієслова типу "мрячить", "світає" та ін.), в мистецтві, особливо в поезії. Однак як спосіб мислення такий А. нині властивий тільки психіці дитини, у дорослих людей він є зазвичай ознакою інфантилізму . Наївно-догматичний А. переростає в релігійний А. - перенесення вигляду і властивостей людини на вигадані предмети, притаманне більшості релігійних уявлень про богів та інших надприродних істот. Антропоморфними, зокрема, є зазвичай боги т. н. вищих релігій, хоча в теології ця обставина заперечується. Елементи А. іноді проникають і в наукове пізнання. Антропоморфними за своїм походженням є, наприклад, терміни "робота", "напруга" і т.п., хоча їх реальний зміст давно втратило зв'язку з їх походженням. З розвитком науки А. витісняється науковим світоглядом, хоча в деяких областях знання антропоморфні уявлення виявляються досить міцними (наприклад, в зоопсихології). Деякі дослідники наділяють тварин людськими думками, почуттями, навіть етикою. У сучасній науковій ("тривалість життя" частинок і пр.), технічної, зокрема кібернетичної, літературі антропоморфна вживання понять (машина "запам'ятовує", "вирішує завдання" тощо) засновано на об'єктивному схожості принципів функціонування та результатів дій людини і машини; воно є цілком законним, якщо при цьому враховується відмінність процесів по суті. В. А. Костеловський. . Наивно-догматический А. перерастает в религиозный А. - перенесение облика и свойств человека на вымышленные предметы, присущее большинству религиозных представлений о богах и других сверхъестественных существах. Антропоморфными, в частности, являются обычно боги т. н. высших религий, хотя в теологии это обстоятельство отрицается.

Элементы А. иногда проникают и в научное познание. Антропоморфными по своему происхождению являются, например, термины "работа", "напряжение" и т.п., хотя их реальное содержание давно утратило связи с их происхождением. С развитием науки А. вытесняется научным мировоззрением, хотя в некоторых областях знания антропоморфные представления оказываются весьма прочными (например, в зоопсихологии). Некоторые исследователи наделяют животных человеческими мыслями, чувствами, даже этикой. В современной научной ("продолжительность жизни" частиц и пр.), технической, в частности кибернетической, литературе антропоморфное употребление понятий (машина "запоминает", "решает задачу" и т.п.) основано на объективном сходстве принципов функционирования и результатов действий человека и машины; оно является вполне законным, если при этом учитывается различие процессов по существу.

В. А. Костеловский.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua