нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Годинна промисловість

   
 

Годинна промисловість, галузь приладобудування, що включає виробництво приладів вимірювання часу побутового призначення, до яких відносяться годинник наручні та кишенькові, будильники, годинники настільні, настінні й підлогові, годинник громадського користування для будівель і підприємств, а також технічні та спеціальні прилади часу для транспорту, секундоміри, таймери, хронографи, реле часу і різні годинникові механізми, що виконують роль прецизійного приводу.

Виробництво годинників спочатку носило кустарний характер. Перший цех годинникарів виник в Парижі в 1453. У 16 в. в Німеччині почалося промислове виготовлення кишенькових годинників з пружинним двигуном. У кінці 16 - початку 17 ст. зароджується годинне виробництво і в Швейцарії, а у 2-й половині 19 в. в Швейцарії, Німеччині, Японії та США починається промислове виробництво годинника на машинній основі. У Росії кустарне виробництво баштового годинника відоме з 15 ст. Наприкінці 19 в. в Петербурзі було організовано виробництво хронометрів і палубного годинника для морського флоту. У дореволюційній Росії проводилася збірка годинника широкого вжитку з імпортних деталей на підприємствах, що належать переважно швейцарським фірмам: "П. Буре", "Мозер", "Лангендорф".

В СРСР на початку 20-х рр.. на заводі "Авіаприлад" у Москві було організовано виробництво простих маятникових годин-"ходиків" і збірка будильників частково з імпортних деталей. Основи промислового виробництва годинника були закладені в 1929-30, коли були пущені 1-й і 2-й Московський годинникові заводи. У 1931 було випущено 42 тис. шт. кишенькових годинників, в 1935 їх випуск був доведений до 192 тис. шт. У 1940 в СРСР було 3 часових заводу, 2 заводи годинникових каменів і 1 завод з виготовлення дерев'яних футлярів для годин.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 Ч. п. виробляла оборонну продукцію, але вже з 1944 випуск побутових годин почав відновлюватися. У 1944-52 були побудовані годинникові заводи в Сердобську, Єревані, Петродворце, Угличі, науково-дослідний інститут годинникової промисловості, конструкторське бюро годинного верстатобудування; налагоджено виробництво заводних пружин, годинних спіралей із сплаву елінвар, годинникових каменів з рубіна, часових масел, що в свою чергу дозволило освоїти виробництво користуються великою популярністю годин марок "Перемога", "Зірка", "Салют", "Блискавка". Подальше розширення асортименту годин і підвищення продуктивності праці на базі механізації, автоматизації та спеціалізації виробництва дозволило більш повно задовольнити потреби населення у годинах і вийти вітчизняної Ч. п. на світовий ринок.

У середині 70-х рр.. СРСР широко експортує механічні наручні годинники "Чайка", "Зоря", "Слава", "Ракета", "Політ" і будильники "Слава", "Севані" та ін

У 1975 понад 15 підприємств, що випускають побутові годинник, мали предметну спеціалізацію: Пензенський годинниковий завод випускає наручний жіночий годинник, 1-й Московський - чоловічий наручний годинник, Орловський - настільні, настінні годинники і будильники, Єреванський - будильники і т.д.

Збільшується виробництво годинників з додатковими пристроями (календар і автоподзавод), електронно-механічних та електронних годин, в тому числі і наручних з цифровою і стрілочної індикацією. У Ч. п. організовано виробництво спеціального обладнання та інструментів для виготовлення приладів вимірювання часу. Сучасна Ч. п. як галузь точної індустрії унаслідок малих розмірів деталей і високих вимог до точності їх виготовлення має ряд специфічних особливостей. У ній широко застосовується високопрецизійне спеціальне обладнання, включаючи і автоматичні лінії, що виконують за одну установку заготовки кілька технологічних переходів на одній робочій позиції або окремо розчленовані переходи на багатопозиційних автоматах. Останнє характерно для складальних операцій, наприклад, при складанні колісної системи годинникового механізму. Ч. п. використовує матеріали з особливими фізико-хімічними властивостями і геометричними параметрами підвищеної точності. Динаміка виробництва годин наведена в табл.

Випуск побутових годин в СРСР, тис. шт.

Годинники всіх видів

З настільні, роки 9-ої п'ятирічки 1971-75 значно підвищилася якість і розширився асортимент годин. Випуск годин першого класу виріс з 18 до 50%; наручних годинників з календарем, автопідзаводом та іншими додатковими пристроями досяг в 1975 5,9 млн. шт. Розпочато виробництво наручних кварцових годин як із стрілочною, так і з цифровою індикацією, що зажадало освоєння виробництва інтегральних мікросхем, кварцових резонаторів, мініатюрних магнітів і джерел струму як в рамках Ч. п., так і в електронній та електротехнічній промисловості. Продуктивність праці в Ч. п. виросла більш ніж в 1,5 рази.

У соціалістичних країнах Ч. п. найбільш розвинена в НДР і Чехословаччини, де в 1975 випущено відповідно близько 10 млн. шт. і близько 2 млн. шт. годин. У невеликих кількостях годинник виробляються в Угорщині та Румунії.

Світове виробництво наручних та кишенькових годинників в 1974 склало (млн. шт.) 230, в тому числі в Швейцарії - 89, Японії - 32, ФРН - 9, США - 24, Франції - 17. Збільшується випуск наручних електронних годинників зі стрілочної і цифровою індикацією (головним чином в Японії) і наручного цифрового кварцових годин (в США). Найбільш відомі годинні фірми "Сейко", "Сітізен", "Орієнт" в Японії, "Омега", "Лонжин" і "Ролекс" у Швейцарії, "Дилль" ("Юнганс") в ФРН, "Таймекс" і "Бюлов" в США, "Ліп" у Франції.

Літ.

см. при ст.

Годинники

К. М. Брицько.

1950

1960

1970

1975

2796

210

606

349

1631

7566

1532

618

1120

4296

26038

16302

219

6536

2981

40171

21743

421

13956

4051

55065

31271

596

17372

5826

За годы 9-й пятилетки 1971-75 значительно повысилось качество и расширился ассортимент часов. Выпуск часов первого класса вырос с 18 до 50%; наручных часов с календарём, автоподзаводом и другими дополнительными устройствами достиг в 1975 5,9 млн. шт. Начато производство наручных кварцевых часов как со стрелочной, так и с цифровой индикацией, что потребовало освоения производства интегральных микросхем, кварцевых резонаторов, миниатюрных магнитов и источников тока как в рамках Ч. п., так и в электронной и электротехнической промышленности. Производительность труда в Ч. п. выросла более чем в 1,5 раза.

В социалистических странах Ч. п. наиболее развита в ГДР и Чехословакии, где в 1975 выпущено соответственно около 10 млн. шт. и около 2 млн. шт. часов. В небольших количествах часы производятся в Венгрии и Румынии.

Мировое производство наручных и карманных часов в 1974 составило (млн. шт.) 230, в том числе в Швейцарии - 89, Японии - 32, ФРГ - 9, США - 24, Франции - 17. Увеличивается выпуск наручных электронных часов со стрелочной и цифровой индикацией (главным образом в Японии) и наручных цифровых кварцевых часов (в США). Наиболее известны часовые фирмы "Сэйко", "Ситизен", "Ориенто" в Японии, "Омега", "Лонжин" и "Ролекс" в Швейцарии, "Дилль" ("Юнганс") в ФРГ, "Таймекс" и "Бюлов" в США, "Лип" во Франции.

Лит. см. при ст. Часы.

© К. М. Брицко.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка