нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Чорногорці

   
 

Чорногорці, нація в Югославії. Загальна чисельність 508,8 тис. чол. (1971, перепис). Більшість Ч. живе в Чорногорії (355,6 тис. чол.) І Сербії (125,3 тис. чол.). Кажуть на штокавський діалекті сербохорватської мови . Більшість віруючих - православні, є мусульмани. У культурі та побуті Ч. багато спільного з сербами , проте ізольованість, пов'язана з природними умовами (гори), багатовікова боротьба проти османського ярма за незалежність і як наслідок цього - воєнізований побут уповільнили соціально-економічний розвиток Чорногорії і сприяли тривалому збереженню патріархально-племінних засад. Хоча етнічний склад чорногорських племен (васоевічі, Піпер, купи, белопавлічі та інші) був досить строкатим (у них входили біженці з різних областей країни, а також групи албанського походження), за народними уявленнями всі члени племені мали спільного предка і були пов'язані кровною спорідненістю. Традиційні заняття Ч. - скотарство і землеробство. Після проголошення в 1945 соціалістичної Югославії та створення республіки Чорногорії в сільське господарство Ч. упроваджуються механізація і нова агротехніка, виникли промислові підприємства. Колишня культурна відсталість Ч. зникає. Отримали подальший розвиток самобутнє прикладне мистецтво Ч. (різьблення по дереву та каменю, художня обробка металів, вишивка тощо), усно-поетична творчість, музика, танці. Про історію, економіку і культуру Ч. див. також у статтях Чорногорія , Югославія .

© Літ.: Народи зарубіжної Європи, т. 1, М., 1964.

© М. С. Кашуба.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка