нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Чукотський мову

   
 

Чукотський мову, луораветланскій мова, мова чукчів . Поширений головним чином в Чукотському автономному окрузі та в Ніжнеколимськом районі Якутській АРСР. На Ч. я. говорять близько 11 тис. чол. (1970, перепис). Генетично відноситься до чукотско-камчатським мовам . Підрозділяється на діалекти: уеленскій (східний; ліг в основу літературної мови), Чаунська (західний), енмилінскій, нунлігранскій і хотирскій. Діалектні відмінності невеликі.

Для звукового ладу характерні сингармонізм голосних, велика різноманітність асиміляції і дисиміляції приголосних. По граматичній будові відноситься до агглютінатівним мовам префиксально-суффиксального типу. Має розвинені системи відміни і відмінювання. Імена можуть змінюватися по особах. Дієслово має 2 типи дієвідміни: суб'єктне і суб'єктно-об'єктне. Характерна риса синтаксису - наявність номинативной конструкції и ергатівной конструкції , інкорпорації. У лексиці багато запозичень з російської мови. Писемність створена в 1931 на основі латинської, з 1936 - російської графіки.

Літ.: Скорик П. Я., Граматика чукотського мови, ч. 1, М .-Л., 1961, ч. 2, Л., 1977: Богораз В. Г., Луораветланско-російська (чукотсько-російський) словник, М. - Л., 1937; Bogoras W., Chukchee, в кн.: Boas F., Handbook of American Indian languages, pt. 2, Wash., 1922.

© І. А. Муравйова.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка