нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Чуваші

   
 

Чуваші (самоназва - Чаваш), нація в СРСР. Загальна чисельність 1694,4 тис. чол. (1970, перепис); в межах Чуваської АРСР - 856,2 тис. чол. Значні групи Ч. живуть в Татарській і Башкирської АРСР, Ульяновської, Куйбишевської, Саратовської області (куди переселилися ще в 17-18 ст.), Сибіру, ??Середньої Азії (переселенці 19 - 20 ст.). У антропологічному типі Ч. поєднуються європеоїдні і монголоїдні елементи. Кажуть на чуваській мові . Віруючі Ч. - православні. До християнізації (середина 18 ст.) Були поширені племінні культи. Основну роль в етногенезі Ч., на думку більшості дослідників, зіграли тюркомовні болгари Волзько-Камського , що заселили в останній чверті 1-го тис. н. е.. лісостепові райони правобережжя Волги, де змішалися з місцевими фінно-угорськими племенами. Масове переселення болгар-суварі (сувазов, до назви яких сходить етнонім Ч.) на правобережжі Волги в 13-14 ст., Викликане розгромом Болгарії Волзько-Камськой монголо-татарами, посилило тюркізаціі місцевих племен. У 2-й чверті 15 ст. землі Ч. були включені до складу Казанського ханства. Чуваська народність в основному сформувалася в 15 в. Ч. складаються з 2 основних етнографічних груп: т. н. верхові Ч. (вірьял) в північно-західній Чувашії і низові Ч. (Анатра) в північно-східній і південній Чувашії. Проміжну територію займає перехідна група средненізових Ч. (анат енчі), близька в мовному відношенні до вірьял, а в побутовому - до Анатра. Ч., що живуть за межами Чуваської АРСР, в переважній більшості належать до групи низових. Від болгарських предків Ч. успадкували техніку землеробства, ремісничого виробництва, багато елементів матеріальної і духовної культури. Приєднання Ч. до Російської держави (1551) звільнило їх від ярма Казанського ханства і мало велике значення для подальшого розвитку чуваського народу. Від російських Ч. сприйняли вдосконалені знаряддя праці, типи жител, одягу та інші елементи культури. Незважаючи на національний гніт царизму і місцевої буржуазії, насильницьку християнізацію, Ч. зберегли свою мову, самобутню культуру, багатий фольклор, музику, прикладне мистецтво, створили свою художню літературу. До встановлення Радянської влади Ч. жили сільськими громадами, зберігалися деякі патріархальні пережитки в громадському і сімейному побуті. За роки Радянської влади Ч. досягли великих успіхів в економічному і культурному розвитку. Чуваська АРСР стала одним з найважливіших індустріальних районів країни, краєм передового соціалістичного сільського господарства. В результаті перемоги соціалізму Ч. склалися в соціалістичну націю. Виросла національна інтелігенція. З традиційних народних мистецтв особливо широкий розвиток отримали: хоровий спів, вишивка, художнє ткацтво, різьблення по дереву. Про історію, економіку і культуру Ч. див. також в ст. Чуваська АРСР .

© Літ.: Чуваші. Етнографічне дослідження, ч. 1-2, Чебоксари, 1956-70; Денисов П. В., Релігійні вірування чуваш, Чебоксари, 1959; Народи Європейської частини СРСР, т. 2, М., 1964 (літ.); Каховський В. Ф., Походження чуваського народу, Чебоксари, 1965.

© П. В. Денисов.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка