|
Діброви, зазвичай літньозелені (рідше вічнозелені) широколистяні ліси з пануванням в деревному ярусі різних видів дуба. Поширені в Східній Азії, Середземномор'ї, а також у Європі, Ірландії та Західної Англії. У СРСР вони зосереджені в середній і південній частині Європейської території, на Кавказі та Далекому Сході; займають більше 9 млн. га , або 1,3% площі лісів. У Д. зазвичай часто присутні ясен, клен, в'яз, ільм, берест, липа, бук, граб, черешня, берека, яблуня, груша, береза, осика, місцями чорна вільха, іноді також сосна і ялина. У підліску широко представлені ліщина, бересклет, горобина, черемха, місцями глід, вишня степова, терен, бузина чорна, калина, жимолость, шипшина. На солонцях виростають чисті Д. низької продуктивності. Типи Д. і їх продуктивність різні залежно від грунтово-грунтових умов і кліматичних особливостей району зростання дуба. Зазвичай розрізняють ялинові Д., ялицево-кленово-липові, ялицево-грабові, заплавні та ін Значення Д. багатогранно: вони дають різноманітну і дуже цінну деревину дуба та ін виростають разом з ним твердолистяних порід, а також їстівні плоди. Д., що виростають по вододілах, ярах, балках, схилах гір, нагорним берегах річок і в їх заплавах, мають велике водоохоронне, водорегулююче, почвозащитное і агролісомеліоративна значення. Діброви Європейської частини СРСР (України, Білорусії, Прибалтики, центральних районів, Поволжя, Північного Кавказу та ін.) утворені в основному дубом річним, або черешчатого, до якого наточити на З., в Криму та на Кавказі дуб зимовий, або скельний, на півдні - пухнастий. У складі кавказьких Д., окрім названих видів, виростають дуб грузинський, каштанолистий, крупнопильніковий, длінноножковий, Гартвіса та ін Далекосхідні Д. утворені дубом монгольським.
Літ.: Діброви СРСР, т. 1-4, М.-Л., 1949-52; Лосицький К. Б., Відновлення дібров, М., 1963; Шиманюк А. П., Біологія деревних і чагарникових порід СРСР, 2 видавництва ., М., 1964; Ліси СРСР, т. 2-3, М., 1966. © А. П. Шиманюк.
Виберіть першу букву в назві статті:
|