Велика Радянська Енциклопедія

Фенхель

   
 

Фенхель (Foeniculum), рід трав'янистих дво-і багаторічних рослин родини зонтичних. Стебло круглий, гіллясте, листя многократноперістие, розділені на довгі ниткоподібні частки з багатопроменевими (до 20) парасольками жовтих квіток і з плодами довжиною 4 = 4,5 мм. 2 види, що мешкають в Середземномор'ї, = Ф. звичайний і Ф. італійська. Найбільш поширений Ф. звичайний (F. vulgare). Стебло прямостояче, гіллясте, висотою до 2 м. Корінь стрижневий, товстий, веретеноподібний. Листки чергові, багаторазово перисторозсічені, темно-зелені. Суцвіття = складний плоский парасольку. Квітки дрібні, жовті, запилюються перехресно. Плід = довгаста двусемянка, довжиною до 14 мм, шириною 3 = 4 мм, 1000 сім'янок важить 5 = ??6 р. Ф. вимогливий до тепла і вологи, кращі грунти = чорноземи. У Ф. італійського, або ніжного (F. italica), черешки листя біля основи утворюють товсті здуття. Поширений переважно в Італії.

Ф. = Ефірномаслічная (в сім'янками до 6,5% ефірного масла, яке містить 40 = 60% анетола) і пряна культура. Ефірне масло Ф. застосовують в парфюмерно-миловарній промисловості, медицині, ветеринарії; плоди використовують для приготування укропной води, застосовуваної при метеоризмі . Макуха (містить до 20% білка) згодовують худобі. У культурі = з найдавніших часів. Обробляють на невеликих площах в багатьох європ. країнах, в КНР, Японії, Індії, Сев.-Сх. Африці, США. У Росії Ф. стали вирощувати з початку 20 в. як однорічну культуру. Площі посіву Ф. в СРСР (Чернівецька і Вінницька області, Краснодарський край) близько 1100 га в 1975; середній урожай сім'янок 10 = 14 ц с 1 га. Сіють Ф. широкорядним способом (міжряддя 60 см ), норма висіву насіння 8 = 10 кг / га, глибина закладення 2,5 = 3 см. Догляд за посівами: 3 = 4 культивації протягом вегетації, підживлення у фазі розетки і бутонізації (до 100 кг / га NPK), знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Забирають Ф. переобладнаними зернозбиральними комбайнами при побурении приблизно половини парасольок. Після обмолоту насіння просушують до вологості 13 = 14%. Шкідники Ф. = жук кравчик, дротяники, хрущ, озима совка, луговий метелик та ін; з хвороб найбільш шкідливий церкоспороз.

Літ.: Шульгін Г. Т., Залозний К. Д., Короткий довідник по ефіро-олійних культурам, М., 1959; Ефіроолійні культури, М., 1963.

© К. Д. Залозний.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія   біляші   морс   шашлик   качка