Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Гребний спорт

   
 

Гребний спорт. Розрізняють два види Г. с.: На судах з кочетами (кочетами Г. с.) і на судах без них (безуключінний Г. с.). До першого належать веслування академічне, веслування на морських ялах і веслування на народних човнах (народна); до другого - веслування на байдарках і каное і водний слалом.

Найбільший розвиток отримали веслування академічне и веслування на байдарках і каное , що виникли в результаті еволюції транспортної, господарської та народного веслування.

Гребля на морських ялах перетворилася в спортивну з чисто прикладної в 30-х рр.. 20 в., Коли на зміну гребним рятувальним судам у флоті прийшли моторні шлюпи і катери. Культивується веслування на 6 - і 4-місцевих (веслових) ялах з рульовим. Гонки проводяться, як правило, по прямій дистанції 2000 м для чоловіків на 6-веслових ялах і 1000 м для жінок, юнаків та дівчат на 4-вессльних ялах. Розвивається головним чином у спортклубах ДОСААФ і ВМФ. З 1966 щорічно (крім 1970) проводиться чемпіонат СРСР. Гребля на ялах входить як один з видів програми в змагання з морського багатоборства в соціалістичних країнах.

Народна веслування - веслування на спеціальних спортивних 1-місцевих і 2-місцевих судах з рульовим і на удосконалених прогулянкових шлюпках (які також беруть участь у змаганнях). Спортивні судна народного веслування відрізняються подовженим звуженим корпусом, розміри їх обмежені: максимальна довжина 4,8 м (1-місцеві) і 6,3 м (2-місні), мінімальна ширина відповідно 1 м і 1,5 м, вага судів і висота борту довільні. За технікою веслування, методиці навчання і тренування народна веслування найбільш близька академічного веслування, дистанції гонок і правила змагань ті ж. У 1928-52 за народною веслування проводилися першості СРСР, з 1953 - першості республік. Найбільш розвинена народна веслування в РРФСР і УРСР.

Водний слалом виник з туристичної веслування на байдарках і каное по гірських річках. У 1934 в Австрії були проведені перші слаломні змагання. Мужність і видовищність цього виду Г. с. зумовили його широке поширення в країнах Європи, Америки, Азії. Веслярі виступають на спеціальних байдарках-одиночках і каное-одиночках та двійках, виготовлених з склопластиків з герметичними відсіками непотоплюваності.

Змагання з водного слалому проводяться на дистанціях різної труднощі, відмінних: швидкістю течії (від 2 до 5 м/ сек і більше), складністю водного потоку (звивистість, бурхливість і т. п.), довжиною (400-800 м), кількістю і складністю мистецтв, перешкод ("воріт"). У змаганнях беруть участь чоловіки і жінки на байдарках-одиночках, чоловіки на каное-одиночках, а також чоловічі та змішані екіпажі на каное-двійках. Розігруються особисті та командні (за трьома екіпажам в кожному виді програми) першості. З 1948 регулярно проводяться чемпіонати Європи (у парні роки) та світу (у непарні роки). У 9-му чемпіонаті світу (1969) брали участь спортсмени 21 країни. Водний слалом включений в програму Олімпійських ігор у Мюнхені (1972). Найбільш розвинений водний слалом в НДР, ФРН, Австрії та Чехословаччини. Міжнародна федерація каное (ІКФ) має спеціальний комітет з водного слалому. У СРСР вперше всесоюзні змагання (особисті) проведені в 1970.

© Е. Л. Кабанов.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua