нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Харківський політехнічний інститут

   
 

Харківський політехнічний інститут ім. В. І. Леніна, найбільший вищий технічний навчальний заклад в СРСР, заснований в 1885 як Харківський практичний технологічний інститут. З 80-х рр.. 19 в. передові студенти та викладачі відкрито виступали проти царизму і реакції. У 1917 в інституті був створений загін Червоної Гвардії. Вихованці інституту Л. Б. Красін та І. Е. Якір стали видатними діячами партії і держави. У 1923 інституту привласнено ім'я В. І. Леніна. У серпні 1921 в ньому створено перший на Україні робітфак. З 1929 інститут став називатися Х. п. і. У 1930 реорганізований в 5 самостійних галузевих інститутів Харкова: механіко-машинобудівний, електротехнічний, авіаційний, хіміко-технологічний, інженерно-будівельний. У 1949 інститут відновлений на базі харківських вузів: механіко-машинобудівного, електротехнічного, хіміко-технологічного, інженерів цементної промисловості; в 1961 його філія у Ворошиловграді став самостійним машинобудівним інститутом, філія в Кіровограді з 1968 - інститутом с.-г. машинобудування. Істотний внесок у вітчизняну та світову науку внесли вчені інституту - В. Л. Кирпичов, Н. Н. Бекетов, А. М. Ляпунов, В. А. Стєклов, Г. Ф. Проскура, І. М. Бабаков, П. П. Будников, В. М. Хрущов, П. П. Карпухін, Е, І. Орлов, І. І. Стрєлков, С. С. Уразовський, Л. Д. Ландау, А. К. Вальтер.

У складі Х. п. і. (1977) факультети: механіко-металургійний, машинобудівний, енергомашинобудівний, транспортного машинобудування, електромашинобудівний, фізико-технічний, інженерно-фізичний, електроенергетичний, автоматики та приладобудування, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, хімічного машинобудування. Інститут має вечірні відділення, загальнотехнічний факультет в Харкові, філії в Кременчуці та Сумах, заочне, підготовче відділення, аспірантуру, факультет підвищення кваліфікації викладачів технікумів, курси підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників. У ньому 72 кафедри, близько 100 лабораторій, науково-дослідний відділ - 4 проблемні і 18 галузевих лабораторій; навчально-експериментальні майстерні, обчислювальний центр; в науковій бібліотеці понад 1 млн. тт. інститут веде велику науково-дослідну роботу на найбільших харківських підприємствах (тракторному заводі ім. С. Орджонікідзе, турбінному заводі ім. С. М. Кірова, заводі транспортного машинобудування ім. В. А. Малишева та ін.)

В інституті створено наукові школи з вивчення властивостей і технології виробництва азотної кислоти, розробці теоретичних проблем сучасного турбінобудування, вивченню структури тонких плівок напівпровідникових матеріалів, створенню нових поверхнево-активних і миючих речовин, динаміці та міцності машин та ін інститут видає " Вісник "(з 1952), збірки науково-технічних праць. У 1976/77 навчальному році в Х. п. і. навчалося близько 23 тис. студентів, працювало понад 1300 викладачів, у тому числі 56 професорів і докторів наук, 549 доцентів і кандидатів наук, 4 академіка та член-кореспондента АН УРСР. Інституту надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації. За роки Рад. влади інститут підготував понад 72 тис. фахівців (1977). Нагороджений орденом Леніна (1967).

© М. Ф. Семко.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка