Хазарейці, хазара, народність монгольського походження, що населяє центральну гірську частину Афганістану (Хазараджат). Загальна чисельність близько 1,5 млн. чол. (1975, оцінка). Кажуть на особливому діалекті таджицької мови (хазарагі) з великою часткою монгольських і тюркських слів. По релігії - мусульмани-шиїти. Основні заняття - землеробство (богарне і зрошуване) і скотарство; з ремесел розвинене ткацтво. У зв'язку з малоземельем, розкладанням сільської громади і розвитком капіталістичних відносин посилюється найми і прийняло масовий характер отходнічество в міста. Х. довго зберігали незалежність; в 1892 афганський емір Абдуррахман підкорив Хазараджат за допомогою кочівників-афганців, яким він відвів там літні пасовища. Літ.: Народи Передньої Азії, М. - Л., 1957; Давидов А. Д., Афганська село, М., 1969.
Виберіть першу букву в назві статті:
|