нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Херсон

   
 

Xерсон, місто, центр Херсонської області УРСР. Розташований на правому березі Дніпра, поблизу його впадання в Дніпровський лиман Чорного моря. Морський та річковий порт. Ж.-д. вузол (лінії на Миколаїв, Снигиревку, Джанкой). Аеропорт. Має три міських райони. 324 тис. жителів (1977; 97 тис. в 1939, 158 тис. в 1959, 261 тис. в 1970).

Заснований в 1778 як фортеця з суднобудівної верф'ю для створення Чорноморського флоту. Названий на згадку про Херсонесі Таврійському. З 1783 - повітове місто Катеринославського намісництва, з 1803 - губернський центр. З 2-ї половини 19 в. в Х. розвивалося машинобудування. У 1907 сполучений залізницею з Ніколаєвим. Радянська влада встановлена ??17-18 (30-31) січня 1918. У період Громадянської війни був захоплений інтервентами і білогвардійцями, Радянська влада відновлена ??4 лютого 1920. З 1930 райцентр (з 1932 - Одеської, з 1937 - Миколаївської області). За роки Радянської влади став великим промисловим центром Причорномор'я (суднобудування і машинобудування). З 19 серпня 1941 по 13 березня 1944 був окупований німецько-фашистськими військами, що завдали місту великого збитку. З березня 1944 Х. - обласний центр. Після війни місто відновлений, промислові підприємства реконструйовані і побудовані нові.

Провідні галузі промисловості - суднобудування і машинобудування (заводи: суднобудівні, комбайновий ім. Г. І. Петровського, карданних валів, електромашинобудівний), легка ( бавовняний комбінат, фабрики "Більшовичка", "Динамо"), харчова промисловість (комбінати: консервний, хлібний, хлібопродуктів, м'ясний, рибний; пивоварний та виноробний заводи, кондитерська фабрика). Розвинені нафтопереробка (завод ім. Серго Орджонікідзе), промисловість будматеріалів, меблева. У Х. - великий завод скловиробів.

Місто зберігає регулярний план (початок 19 ст.) І ряд пам'яток архітектури класицизму: собори Спаський (1806) і Святодухівський (1836), Чорноморський госпіталь (1803-10, архітектор А. Д. Захаров). У радянський час забудовується багатоповерховими житловими будинками та громадськими будівлями: будинок обкому КПУ (1959), кіноконцертний зал "Ювілейний" (1970), поштамт (1975), будівля міськкому КПУ та міськвиконкому (1977), пам'ятник В. І. Леніну (бронза, граніт, 1965), Т. Г. Шевченко (листова мідь, граніт, 1971).

У Х. - педагогічний, с.-г. інститути, філії Миколаївського кораблебудівного та Одеського технологічного інституту харчової промисловості; 12 середніх спеціальних навчальних закладів (в т. ч. судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний та ін технікуми; два морехідних і медичних училища та ін.) Краєзнавчий музей, 2 театру (український музично-драматичний і ляльковий), філармонія. Телецентр. У місті - Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, відділення науково-дослідного інституту рибного господарства. Турбаза.


Літ.: Костюк Л. І., Ратнер І. ??Д., Херсон. Маршрутний путівник, Херсон, 1958; [Бабашов Ю. І.], Херсон, [К., 1964]; Херсон за 50 pokiв Радяньско? власти. [1917-1967], Одеса, 1966; Сергєєва Г., Архипов Є. А., Херсон, К., 1968; Херсон. Путівник, 2 вид., Сімферополь, 1977.

© В. П. Завгородній, С. К. Кілессо.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка