нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Хунань

   
 

Хунань, провінція в Китаї, в басейні середньої течії р.. Янцзи і озера Дунтинху. Площа 210 тис. км 2. Населення 37,18 млн. чол. (1973), в основному китайці, проживають також мяо, туцзя, яо, хуей, уйгури, чжуани та ін народності. Адміністративний центр - м. Чанша.

На З. і Ю. переважають гори і пагорби, в центрі і на С. - рівнина, на якій розташоване озеро Дунтинху. Клімат субтропічний, мусонний. Опадів 1100-2000 мм на рік. По північній околиці Х. протікає р.. Янцзи. Великі річки - Юаньцзян, Цзиши, Сянцеян.

Основа економіки - сільське господарство, головним чином землеробство. Обробляється близько 1/5 території провінції. Переважає поливної рис (80% збору зернових), здебільшого на рівнині навколо оз. Дунтинху. Обробляють кукурудзу, пшеницю, ячмінь. Основні технічні культури - рами і бавовник; вирощуються також чай, рапс, арахіс, джут, тютюн. Садівництво (переважно цитрусові). Тваринництво має велике значення. У поголів'я худоби переважають робоча худоба і свині. Рибальство (в озері Дунтинху) і риборозведення. Великі заготівлі деревини (в основному Куннінгамія); отримання тунгового масла. У провінції отримали розвиток гірничодобувна промисловість і кольорова металургія. Найбільш великі масштаби має видобуток сурми (Сікуаншань), свинцево-цинкових руд (Шуйкоушань), вольфраму (цзисін, Саньчжан) і марганцю (Сянтань). Виплавка сурми (Сікуаншань), свинцю (Чанша і Сунбо), цинку (Сунбо). Мається машинобудування; виробництво електровозів, електротехнічного обладнання, верстатів (Сянтань), гірничого обладнання (Хен'ян), с.-г. і іригаційного обладнання (Чанша, Хен'ян). Підприємства харчової, паперової та текстильної промисловості (Чанша, Хен'ян, Сянтань). Ремесла (полотно, полотно, парасолі, порцелянові вироби). Основні промислові та транспортні центри: Чанша, Чжучжоу, Хен'ян, Сянтань, Шаоян.

© К. Н. Черножуков.


Територію сучасної Х. в давнину заселяли племена мань та в. У 5-4 вв. до н. е.. входила до складу князівства Чу. Стала посилено заселятися китайцями з 4 в. н. е.. У 7-8 вв. входила до складу округів Сіда і Дундао, в 9-12 ст. - В область Сінху, в 13-17 ст. - В провінцію Хугуан. Провінція Х. в її сучасних кордонах була створена в 1668. Наприкінці 18 в. на території Х. діяли загони повсталих селян, керованих сектою "Білого лотоса", а в 1852-54 - армія повсталих селян-тайпинов. У період революції 1925-27 Х. - арена активного селянського руху. У 1927-34 там існувало кілька революційних опорних баз (радянських районів). У період національно-визвольної війни китайського народу проти японських загарбників (1937-45) значна частина території Х. була окупована японськими військами. Під влади гоміньдановцев Х. звільнена Народно-визвольною армією Китаю в серпні 1949.

© В. П. Ілюшечкин.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка