Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Мідисті пісковики і сланці

   
 

Мідисті пісковики і сланці , пласти переважно піщанистих і сланцевих осадових гірських порід, що містять мінерали міді і є мідною рудою . Пласти М. п. і с. поширені на значних площах, мають витриману потужність, мають сувору приуроченностью до певних стратиграфічних горизонтів, представленим зазвичай лагуновими і заливна-лагуновими опадами древніх морів. Головні мінерали міді М. п. і с. представлені борніту, халькозін і халькопіритом, які в асоціації з більш рідкісними сульфідами заліза, цинку, свинцю, нікелю, кобальту, молібдену, ренію, вісмуту, сурми, миш'яку та іншими мінералами формують вкраплену руду. На площі родовищ відзначається поступова зміна зон мінливого мінерального складу - від сульфідів заліза через сульфіди міді до окислам заліза. Генезис родовищ дискусійний. Одні дослідники (В. М. Попов, Д. Г. Сапожников та інші) вважають їх опадами древніх морів, синхронними з пластами рудоносних порід, інші (К. І. Сатпаєв та інші) вважають, що вони утворилися гідротермальним шляхом при відкладенні рудних мінералів з циркулюючих на глибині гарячих мінеральних вод.

М. п. і с. утворюють великі родовища, серед яких найбільш відомими є в СРСР: Удокан в Читинській області (протерозойского віку), Джезказган в Казахстані (кам'яновугільного віку); за кордоном: родовища Міденосний пояса Центральної Африки (протерозойского віку), Нижньої Сілезії в ПНР і Мансфельд в ГДР (пермського віку).

Літ.: Магакьян І. Г., Рудні родовища, 2 вид., Ер., 1961; Смирнов В. І., Геологія корисних копалин, 2 вид., М., 1969.

© В. І. Смирнов.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua