Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

радіотелескопом

   
 

; при спостереженнях вимірюють: інтенсивність випромінювання, ступінь і характер його поляризації. Зазвичай випромінювання космічних джерел слабо поляризоване (відсотки або частки відсотків). Антени радіотелескопів з допомогою нерухомого дипольного або рупорного опромінювача приймають ту частку випромінювання, яка відповідає його лінійної поляризації в площині, яка визначається розташуванням опромінювача (при цьому практично вимірюється приблизно половина повної інтенсивності випромінювання джерела). Радіотелескоп перетворюється на Р., якщо опромінювач (аналізатор поляризації) привести в обертання навколо осі, що збігається з напрямком електричної осі антени. Таким шляхом поряд з інтенсивністю випромінювання вимірюються також і параметри лінійної поляризації, ступінь поляризації та її площину. Проте частіше аналіз поляризації проводиться шляхом вимірювання кореляційних властивостей випромінювання, прийнятого двома ортогонально поляризованими облучателями антени, за допомогою кореляційного приймача або спеціальних модуляторів у круглому хвилеводі. Літ.: Краус Д. Д., Радіоастрономія, пер, з англ., М., 1973. Д. В. Корольков.


Лит.: Краус Д. Д., Радиоастрономия, пер, с англ., М., 1973.

© Д. В. Корольков.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua