нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Щипачов Степан Петрович

   
 

Щипачов Степан Петрович [р. 26.12. 1898 (7.1.1899), дер. Щипачі, нині Камишловського району Свердловської обл.], Російський радянський поет. Член КПРС з 1919. Син селянина. У 1934 закінчив літературне відділення Інституту червоної професури. Перші збірки віршів були наповнені "космічної" патетикою, декларативністю. У середині 30-х рр.. в поезії Щ. зазвучала лірична інтонація: збірки "Під небом Батьківщини моєї" (1937), "Лірика" (1939). Успадкувавши від російської класичної поезії пісенність вірша, Щ. надав сучасне звучання темам природи і кохання. У віршах і поемах воєнного часу ліричний початок зливається з героїчним (див. "Фронтові вірші", 1942); поет відтворює образ Батьківщини, образ В. І. Леніна (поема "Будиночок в Шушенському", 1944). У післявоєнні роки опублікував збірку "Вірші" (1948; Державна премія СРСР, 1949), поему "Павлік Морозов" (1950; Державна премія СРСР, 1951). Автор поем "Спадкоємець" (1965), "Пісня про Москву" (1968), "12 місяців навколо Сонця" (1969). Вірші 1970-х рр.. Щ. також насичені цивільними мотивами, пройняті гострим інтересом до внутрішнього світу людини (кн. "Товаришам по життю", 1972; "Про Батьківщину думаю", 1974). Нагороджений орденом Леніна, орденом Дружби народів. Вироб. Щ. переведені на іноземні мови і мови народів СРСР.


Соч.: Собр. соч., т. 1-3, М., 1976-77; Ізбр. произв., т. 1-2, М., 1970; Важка відрада. Проза, М., 1972; Русий вітер, М.,

Літ.: Дементьєв В., Сад під зливою. Лірика Степана Щипачева, М., 1970, його ж, Поезія-моя відрада, М., 1975.

© Л. П. Печко.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка