нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Шеллі Персі Біш

   
 

Шеллі (Shelley) Персі Біш (4.8.1792, Філд-Плейс, Суссекс, - 8.7.1822, затока Спеція, похований в Римі), англійський поет. Син баронета. Навчався в аристократичній школі в Ітоні (1804-10), потім в Оксфордському університеті, звідки виключений за публікацію трактату "Необхідність атеїзму" (1811; спільно з Т. Дж. Хогг). Одруження на дочці шинкаря (1811) довершила розрив Ш. з батьком. Соціально-політичні погляди Ш. склалися під впливом ідей Великої французької революції, творів французьких просвітителів 18 в., Т. Пейна і особливо У. Годвіна , з яким Ш. познайомився в 1813. У 1812 в Ірландії брав участь в пропаганді політичного звільнення країни від Великобританії ("Звернення до ірландському народу", "Декларація прав"). Бунтарські настрої властиві й першим літературним произв. Ш. - анонімно виданим "готичним романам" "Застроцці" (1810) і "Сент-Ервін" (1811), збірки віршів "Справжні вірші Віктора та Казира" (1810, спільно з сестрою Елізабет), раннім політичним віршам. У 1814 знайомиться з дочкою Годвіна Мері, з якою пов'язує свою подальшу долю (див. Шеллі М.). Рятуючись від цькування і наклепу, з 1818 постійно жив в Італії. Загинув у морі під час шторму.

У першому значному поетичному творі, філософській поемі "Королева Маб" (1813), у формі середньовічних "бачень" викладено революційно-демократичний кредо Ш., багато в чому запозичене з "Дослідження про політичну справедливість" Годвіна. У 1818-22 створено більшість великих творів поета: віршована повість "Розалінда і Олена" (1818, опубл. 1819), з її нищівною критикою ідилічної патріархальної сім'ї; поема "Юліан і Маддало" (1818, опубл. У 1824), народжена в спорах з Дж. Г. Байроном про силу людського духу; романтична трагедія "Ченчи" (1819) з часів італійського середньовіччя, що виправдує насильство у боротьбі з тиранією; поема "Маскарад анархії" (1819) - відгук на розстріл робочого мітингу в Манчестері; драматична сатира "Цар Едіп, або Тиран-Толстоног" (1820); лірична драма "Еллада" (1821), присвячена національно-визвольному повстанню в Греції; поема в пам'ять Дж. Кітса "Адонаис" (1821); поема "Торжество життя" (1822) та ін Основна тема філософсько-алегоричної поеми "Повстання Ісламу" (1818; спочатку виданої під назвою "Лаон і Цітни", 1817) і революційно -ліричної драми "Звільнений Прометей" (1820) - боротьба деспотизму і свободи. Як і в "Королеві Маб", тут проголошується неминучість перемоги добра і справедливості, коли розквіт творчих сил природи і звільненої людини явить світу царство вічної краси і гармонії. Дух міфологічної античності пронизує такі філософські вірші Ш., як "Гімн Аполлону", "Гімн Панові", "Пісня Прозерпіни". Картини природи у Ш. поєднують тонкість спостережень з пантеїстичним її відчуттям. Ш.-атеїст вірить в якогось Духу Природи; все суще для нього жваво ("Аретузи", 1820; "Філософія любові", 1819, та ін.) Політичне звільнення людства мислиться і як подолання зла в природі ("Ода Західному Вітру"). Душа поета злита з вічно оновлюється природою, романтично перетворює буття ("Хмара", "Рядки, написані серед Енганейскіх пагорбів"). Людяна і світла любовна лірика Ш. ("Весільна пісня", "До Джейн"), хоча нерідко в ній звучить скорботна, трагічна нота ("Скарга", "До ночі", "Мімоза"). Стихійно близький ідеям соціалізму, "геніальний пророк", за визначенням Ф. Енгельса, Ш. залишив немало бойових, агітаційних віршів (наприклад, "Людям Англії", 1819). Суспільне призначення літератури, місія революційного поета - центральна проблема естетичного трактату Ш. "Захист поезії" (1822, опубл. 1840).

Яскрава уява, музичність вірша, багатство ритміки повідомляють неповторна своєрідність поезії Ш. Огромно її вплив на поезію країн англійської мови й світову. Його твори перекладені на багато мов, у тому числі на російську.


Соч.: The complete works, v. 1-10, N. Y., 1965; The letters, v. 1-2, Oxf., 1964; Note books, v. 1-3, N. Y., 1968; в рус. пер. - Повне зібр. соч., пров. К. Д. Бальмонта, т. 1-3, СПБ, 1903-07; Ізбр. вірша, М., 1937; Лірика, М., 1957; Вибране, М., 1962; Письма. Статті. Фрагменти, М., 1972.

Літ.: Історія англійської літератури, т. 2, в, 1, М., 1953; Нєупокоєва І., Революційний романтизм Шеллі, М., 1959; Моруа А., Аріель. Роман з життя Шеллі і Байрона, Л. - М., 1925; Нікольська Л. І., Шеллі в Росії, Смоленськ, 1972; Trelawny Е. J., Recollection of the last days of Shelley and Byron, L., 1931; Peck W. Е., Shelley, v. 1-2, Boston - N. Y., 1927; Spender S., Shelley, L., 1952: King-Hele D., Shelley: his thought and work, L.-N. Y., 1962; McNiece G., Shelley and the revolutionary idea, Camb. (Mass.) 1969; Chernaik J., The lyrics of Shelley 'Cleveland - L., 1972.

© А. Б. Горянин.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка