нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

івриті

   
 

ідиш і рос. мовами. Навчався в хедері і в Переяславському російською повітовому училищі. Друкувався з 1879 на івриті. Перші твори мовою ідиш - повість "Два камені" та оповідання "Вибори" (обидва 1883). Ш.-А. слідував демократичним і просвітницьким традиціям єврейської та російської літератур. У памфлеті "Суд над Шомером ..." (1888), в серії статей "Тема убогості в єврейській літературі" він вів боротьбу проти бульварної літератури, проти ідилічної романтики за реалістичну народну літературу. Створений ним щорічник "Ді ідиші Фолксбібліотек" (1888-89) об'єднав багатьох демократичних письменників і зіграв помітну роль в історії нової єврейської літератури. У романі "Сендер Бланк і його сімейка" (1887) дана сатирична критика буржуа. Поряд з цим Ш.-А. створює романтичні образи талановитих людей з народу в романах "Стемпеню" (1888) і "Йоселе-Соловей" (1889). З 1892 Ш.-А. почав публікацію глав з новелістичної повісті "Менахем-Мендл" - про "людину повітря", дрібному буржуа, безуспішно намагається підійнятися "вгору" по капіталістичної сходах; в 1894 з'являються глави з повісті "Тев'є-молочник" - теж про "маленьку людину", але зовсім іншого складу, ніж Менахем-Мендл. Тев'є - трудівник, чиста душа, людина мудра, безкорисливий, добрий, повний співчуття до чужого горя. У цих повістях високої міри досконалості досяг гумор Ш.-А., яким насичені також розпочаті в 90-e рр.. цикли оповідань "Касриловка", "Залізничні оповідання", "Безжурні", "Оповідання для дітей", "Монологи", над якими письменник працював протягом всієї своєї літературної діяльності. Значний період творчості Ш. -А. пройшов під знаком Революції 1905-07. На початку 1900-х рр.. він встановлює контакт з Л. Н. Толстим, А. П. Чеховим, М. Горьким, В. Г. Короленка, виступає з читанням своїх произв. на нелегальних і напівлегальних сходках інтелігенції та трудящої молоді в Польщі, Литві, Латвії, створює сатиричні памфлети проти самодержавства ("Дядя Пиня і тітка Рейзл", "Спи, Альоша", "Новонароджена" - всі 1905), розповіді про революціонерів ("Йосип "," Шмулик "- обидва 1905). У романі "Потоп" (1906) він намагається намалювати широку картину епохи, створити образи революціонерів і людей з народу. Роману, проникнутому співчуттям до народу і революції, властивий, проте, відвернений гуманістичний пафос, що свідчить про недостатнє розуміння письменником соціальної суті подій. Після настання реакції, переживши погром в Києві, письменник виїжджає до Америки, потім до Швейцарії. Спостереження над "американським способом життя" різко посилили антикапіталістичні тенденції у творчості Ш.-А. Ці тенденції відображені в романі "Блукаючі зірки" (1909-11), в оповіданнях і особливо в повісті "Хлопчик Мотл» (ч. 1, 1907), що є поряд з "Менахем-Мендл" і "Тев'є-молочник" произв., в якому Ш.-А. ставить питання про долі народних мас при капіталізмі. Високу оцінку в 1910 дав повести М. Горький. У 1908 Ш.-А. повернувся до Росії; в жовтні було широко відзначено 25-річчя його літературної діяльності, в 1909 видані його твори російською мовою. , В останні роки життя Ш.-А. опублікував роман "Кривавий жарт" (1912) - відгук на процес Бейліса, працював над драматичними творами ("Великий виграш", 1915) і автобіографічним романом "З ярмарку" (не закінчений). 1-я світова війна 1914-18 застала письменника в Німеччині, де він лікувався; він був інтернований і направлений до Берліна, потім в Данію, а в грудні 1914 приїхав до Нью-Йорк. Імперіалістична війна викликала гнівний відгук Ш.-А. (Цикл оповідань "Казки тисячі і однієї ночі", 1914). Почуття самотності в чужій країні, пригнічує письменника, загострило хворобу, що привела до смерті. Реалістична творчість Ш.-А. отримало світове визнання, його произв. переведені на багато мов світу. Єврейська сучасна література продовжує кращі традиції письменника. Соч.: Юбілеумойсгабе, т. 1-14, Варшава, 1908-14; Альо верк, т. 1-28, Нью-Йорк, 1917-25 ; Ойсгевейлте верк, т. 1-15, М., 1935 ? 41; Ойсгевейлте брів, М., 1941; Альо верк, т. 1-3, М., 1948; в рус. пер. - Ізбр. твори, т. 1-8, М., 1910-13; Собр. соч. [Предисл. Р. Рубіної], т. 1-6, М., 1959-61; Собр. соч. [Предисл. М. Бажана], т. 1-6, М., 1971-74.

Літ.:

Фадєєв А., Про Шолом-Алейхема, в його кн.: За тридцять років, 2 изд., М., 1959; Ременик Г., Шолом-Алейхем. Критико-биографич. нарис, М., 1963; Ойслендер Н., Грундштріхн фун ідішн реалізм, К., 1919; Ременик Г., Шолом-Алейхем дер новеліст, "Советіш літератур" (Київ), 1939,? 3-4; Шолом-Алейхем. Замлунг крітіше артикль ун матеріалн, К., 1940; Майзіль Н., Унзер Шолом-Алейхем, Варшава, 1959.


Г. А. Ременик.

Лит.: Фадеев А., О Шолом-Алейхеме, в его кн.: За тридцать лет, 2 изд., М., 1959; Ременик Г., Шолом-Алейхем. Критико-биографич. очерк, М., 1963; Ойслендер Н., Грундштрихн фун идишн реализм, К., 1919; Ременик Г., Шолом-Алейхем дер новеллист, "Советише литератур" (Киев), 1939, ? 3-4; Шолом-Алейхем. Замлунг критише артиклен ун материалн, К., 1940; Майзиль Н., Унзер Шолом-Алейхем, Варшава, 1959.

© Г. А. Ременик.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка