Цагараев Максим Миколайович [р.. 22.4 (5.5) .1916, м. Алагір, нині Північно-Осетинська АРСР], осетинський радянський письменник. Член КПРС з 1949. У 1941 закінчив Північно-Осетинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941-45. У 1958-60 міністр культури Північно-Осетинської АРСР. У 1960-63 редактор журналу "Мах дуг" ("Наша епоха"). У 1947 опублікував повість "По дорозі щастя" (в рос. Пров. - "Повість про колгоспне теслю Саго", 1952), книгу військових нарисів "На заході". Основна тема повоєнної творчості - життя колгоспного села: повісті "Пастух чорної гори" (1961), "Похідна пісня" (1965), "Коли пробуджуються камені" (1970, рос. Пров. 1972) і ін Голова правління Спілки письменників Північно- Осетинської АРСР (1954-58, 1963-70). Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Ауизбнйи к?ст?рт?, Орджонікідзе, 1973; Разв?рст уацмист?, т. 1-2, Орджонікідзе, 1975-76; в рус. пер. - Осетинська бувальщина, М., 1965. Літ.: Марзоев М., Максим Цагараев. Нарис творчості, Орджонікідзе, 1960; Нафи, Нихас аемгари аівадил, "Фідіуаг", 1966,? 8.
Виберіть першу букву в назві статті:
|