нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Цілинні і залежні землі

   
 

Цілинні і залежні землі в СРСР, земельні масиви, придатні під оранку і посів с.-г. культур (див. Цілина , Поклад ). Їх освоєння - один з важливих факторів збільшення виробництва зерна та ін с.-г. продуктів; у великих масштабах проводилося в 1954-60 в Казахстані, районах Поволжя, Уралу, Західного і Східного Сибіру, ??Далекого Сходу. Цей захід увійшов в історію як одне з героїчних звершень Комуністичної партії і радянського народу, в якому реалізувалися ленінські ідеї про необхідність використання обширних земельних ресурсів в інтересах розвитку продуктивних сил країни. На урочистому засіданні в Алма-Аті, присвяченому 20-річчю освоєння Ц. і з. з. (Березень 1974), Л. І. Брежнєв зазначив, що освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані, Алтайському і Красноярському краях, Новосибірській і Омській областях, в Поволжі, на Уралі і Далекому Сході, в ін районах країни представляє одну з найяскравіших сторінок у літописі творчої праці радянського народу. На порожніх одвічно землях виросли сотні радгоспів, побудовані промислові підприємства, організовані сучасні наукові центри. Це не тільки дозволило створити нову крупну зернову базу на Ст країни, а й докорінно змінило економіку, культуру, весь вигляд величезних районів.

До Жовтневої революції 1917 степу східних районів на невеликих площах освоювалися переселенцями з густонаселених областей Росії. Суворі кліматичні умови і бідність селянських господарств дозволяли займатися тут лише примітивним землеробством, заснованим на покладу системі (землю розорювали і кілька років займали зерновими культурами, а потім, коли їх врожаї різко знижувалися, переводили в поклад, часто на 20, 25 років і більше).

У роки Радянської влади поступово створювалися необхідні передумови для масового освоєння Ц. і з. з. Відповідно до постанови Лютнево-Березневого (1954) пленуму ЦК КПРС "Про подальше збільшення виробництва зерна в країні і про освоєння цілинних і перелогових земель" в східні райони прямували сотні тис. ентузіастів, у тому числі понад 500 тис. - за комсомольськими путівками; швидкими темпами стали створюватися нові радгоспи, оснащені потужною технікою. У 1954-60 було розорано 41,8 млн. га цілини і поклади, у тому числі 16,3 млн. га в РРФСР (Західний Сибір - 6, 2 млн. га, райони Уралу - 4,2 млн. га, Східна Сибір і Далекий Схід - 4,2 млн. га, Поволжі - 1,7 млн. га ) і 25,5 млн. га в Казахстані (головним чином у північних областях - Кустанайської, Північно-Казахстанської, Кокчетавської, Павлодарської, Целіноградській). В результаті розширення і інтенсивного використання ріллі в цих районах збільшилися площі під зерновими культурами, зросли валові збори і державні закупівлі зерна (див. табл.).

Посівні площі, виробництво і державні закупівлі зерна в основних районах освоєння цілинних і перелогових земель.

Райони освоєння

Посівна площа, млн. га

Збір зерна, млн. т

Державні закупівлі млн. - Основні райони, тому числі райони т Сибіру і Далекого вага районів освоєння цілинних і перелогових земель, в тому Ц. і з. з. зажадало значних капітальних вкладень (37,4 млрд. руб. за 1954-59), а проте вже в 1961 держава за рахунок додатково отриманої продукції не тільки компенсувало витрачені кошти, але мало понад 3,3 млрд. руб. чистого доходу. Цілинні господарства стали великими постачальниками дешевого товарного зерна; товарність хліба в Казахстані в 1971-74 досягала в середньому 59%. Поряд із зерновим господарством в багатьох районах (Алтайський край, Башкирська АРСР, Саратовська обл., Казахська РСР і ін) розвинулося виробництво цукрового буряка, соняшнику тощо с.-г. культур. Створено сприятливі умови для тваринницьких галузей.

Після Березневого (1965) пленуму ЦК КПРС, що намітив заходи з інтенсифікації сільського господарства, основним чинником подальшого зростання виробництва зерна в цілинних районах стало підвищення врожайності зернових культур, яка за 1961 -65 збільшилася майже вдвічі. Велике значення надається розміщенню с.-г. культур в

сівозмінах

, насінництва та ін заходам щодо підвищення стійкості зернового виробництва. У результаті збільшеної культури землеробства валові збори зерна в цілинних районах РРФСР збільшилися за 1954-74 в 2,5 рази, в Казах. РСР - в 6,2 рази; з освоєних земель отримано понад 500 млн.

хліба.

Освоєння і використання Ц. і з. з. будуються на науковій основі, завдяки чому зводяться до мінімуму негативні наслідки, які виникають при порушенні природного

біогеоценозу

Про освоєння земель в Нечорноземної зоні РРФСР і зрошуваних районах см. в статтях

Сільське Брежнєв Л. І., Питання аграрної політики КПРС і освоєння цілинних земель Казахстану. Промови та доповіді, 2 изд., М., 1974; Бараєв А. І., Освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані, М., 1955; Двоскін Б. Я., Сидоров І. ф., Цілинний край, М., 1964; Проблеми сільського господарства Північного Казахстану і степових районів Західного Сибіру. СБ ст., М., 1967; Георгієв А. В., Хліб Алтаю, М., 1973.

Е. А. Іллічов.

СССР - основные районы, всего

32,4

60,3

64,3

25,6

58,7

82,6

11,3

29,0

43,9


Из них:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РСФСР

26,4

38,4

38,8

20,9

40,0

52,8

9,2

18,5

24,3


в том числе районы

Сибири и Дальнего Востока

12,1

19,1

18,0

9,9

19,4

18,5

4,7

8,8

5,2


Урала

6,1

8,6

9,3

6,0

10,5

14,5

2,4

5,0

7,6

Поволжья

8,2

10,7

11,5

5,0

10,1

19,8

2,1

4,7

11,5


Казахская ССР

6,0

21,0

25,5

4,7

18,7

29,8

2,1

10,5

19,6

Удельный вес районов освоения целинных и залежных земель, в %

 

 

 

 

 

 

 

 

 


СССР

-

-

-

31,5

46,8

36,9

35,0

62,0

47,7

в том числе:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РСФСР

-

-

-

25,7

31,9

23,6

28,0

40,0

26,4

Казахская ССР

-

-

-

5,8

14,9

13,3

7,0

22,0

21,3

Освоение Ц. и з. з. потребовало значительных капитальных вложений (37,4 млрд. руб. за 1954-59); однако уже в 1961 государство за счёт дополнительно полученной продукции не только компенсировало затраченные средства, но имело свыше 3,3 млрд. руб. чистого дохода. Целинные хозяйства стали крупными поставщиками дешёвого товарного зерна; товарность хлеба в Казахстане в 1971-74 достигала в среднем 59%. Наряду с зерновым хозяйством во многих районах (Алтайский край, Башкирская АССР, Саратовская обл., Казахская ССР и др.) развилось производство сахарной свёклы, подсолнечника и др. с.-х. культур. Созданы благоприятные условия для животноводческих отраслей.

После Мартовского (1965) пленума ЦК КПСС, наметившего меры по интенсификации сельского хозяйства, основным фактором дальнейшего роста производства зерна в целинных районах стало повышение урожайности зерновых культур, которая за 1961-65 увеличилась почти вдвое. Большое значение придаётся размещению с.-х. культур в севооборотах, семеноводству и др. мероприятиям по повышению устойчивости зернового производства. В результате возросшей культуры земледелия валовые сборы зерна в целинных районах РСФСР увеличились за 1954-74 в 2,5 раза, в Казах. ССР - в 6,2 раза; с освоенных земель получено свыше 500 млн. т хлеба.

Освоение и использование Ц. и з. з. строятся на научной основе, благодаря чему сводятся к минимуму отрицательные последствия, возникающие при нарушении естественного биогеоценоза.

Об освоении земель в Нечернозёмной зоне РСФСР и орошаемых районах см. в статьях Сельское хозяйство, Мелиорация, Орошение, Осушение.

© Лит.: Брежнев Л. И., Вопросы аграрной политики КПСС и освоение целинных земель Казахстана. Речи и доклады, 2 изд., М., 1974; Бараев А. И., Освоение целинных и залежных земель в Казахстане, М., 1955; Двоскин Б. Я., Сидоров И. ф., Целинный край, М., 1964; Проблемы сельского хозяйства Северного Казахстана и степных районов Западной Сибири. Сб. ст., М., 1967; Георгиев А. В., Хлеб Алтая, М., 1973.

© Е. А. Ильичев.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка