нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Уйгурський мова

   
 

Уйгурський мова, новоуйгурскій мову, східно-тюркська мова, мова уйгурів . Поширений в Синьцзян-Уйгурському автономному районі КНР (5,5 млн. чол.; 1975, оцінка), в деяких районах Афганістану, Пакистану, Індії, а також в Казахській РСР, Узбецької РСР, Киргизької РСР, Туркменської РСР (понад 150 тис. чол.; 1970, перепис). Відноситься до південно-східної (середньоазіатської, або карлукской) групі тюркських мов .

Представлений трьома діалектами: північно-західний, або центральний (об'єднує 10 говорив, з них Ілійський ліг в основу сучасного уйгурського літературної мови); східний, або лобнорскій; південний, або хатанскій.

Фонетичні особливості: 10 голосних фонем; 26 приголосних, у тому числі ж [dз], до [q], н, [?], h. Сингармонізм представлений непослідовно. Морфологічні риси, притаманні усім тюркських мов. Літературна мова уйгурів СРСР - єдина національна мова. Писемність на основі арабської графіки (в Сіньцзяні - до нашого часу, в СРСР - до 1930), з 1930-46 в СРСР - латинський алфавіт, з 1946 - російська графіка з додатковими знаками для специфічних фонем.

Назва "У. я." введено для цієї мови в 1921 за ініціативою С. Є. Малова (хоча генетично В. я. не є продовженням древнеуйгурского мови ).

© Літ.: Каідаров А. Т., Уйгурський (новоуйгурскій) мова, в кн.: Мови народів СРСР, т. 2, М., 1966 (літ.); уйгурська-російський словник, А.-А., 1961.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка