нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Українка Леся

   
 

Українка Леся (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Лариса Петрівна Косач) [13 (25). 2.1871, м. Новоград-Волинський, нині Житомирської області, - 19.7 (1.8) .1913, м. Сурамі (Грузія), похована в Києві], українська письменниця. Народилася в дворянській сім'ї; дочка письменниці О. Пчілки . Друкувалася з 1884. З дитинства хворіла на кістковий туберкульоз, У. була змушена багато років жити на півдні (у Криму, Грузії, Італії, Єгипті). Освіта (переважно історико-філологічне) здобула вдома. В юні роки опанувала багатьма іноземними мовами. Рано визначилися і громадські інтереси У., незабаром призвели її до зближення з марксизмом і революційною соціал-демократією. Наприкінці 90-х рр.. вона читала "Капітал" К. Маркса, в 1902 перевела українською мовою "Маніфест Комуністичної партії". Як літературний критик брала участь у виданнях легальних марксистів (журнал "Життя" та ін.) За зв'язок з російськими марксистськими організаціями піддавалася репресіям, перебувала під наглядом поліції.

У поезії та драматургії У. продовжувала і розвивала традиції Т. Г. Шевченка. Книги її віршів "На крилах пісень" (1893), "Думи і мрії" (1899) і "Відлуння" (1902), пройняті революційними ідеями і закликами до боротьби, не могли з'явитися в царській Росії і були видані у Львові. Творчості У. притаманний послідовний інтернаціоналізм. Теми боротьби з класовим і національним гнобленням, мрії про вільний майбутнє українського народу природно переплітаються в її віршах з виразом співчуття сучасним італійським робочим, древнім будівельникам єгипетських пірамід і селянам середньовічної Шотландії (поема "Роберт Брюс, король шотландський", 1894). У циклах віршів "Невільничі пісні" (1895-96) і "Пісні про волю" (1905) оспівується ідея збройного повстання, звучать прямі заклики до нього. Поезія У. відрізняється багатством історичних і сучасних мотивів, тонкістю і глибиною почуття, різноманітністю строфіки, ритміки, поетичних форм і образів.

Драми і драматичні поеми У. написані переважно на історичні і міфологічні сюжети (Давня Греція, Рим, Єгипет, Іудея, західноєвропейський середньовіччя). Однак, зберігаючи вірність історичним рисам і прикметами, У. висловлює ідеї і настрої, актуальні для 20 в. Драматична поема "Одержима" (1901) спрямована не тільки проти ідеї християнського смирення, а й проти толстовського непротивлення злу. Драматична поема "В катакомбах" (1905) викриває ідеологію добровільного рабства в ранніх християнських громадах Риму; герой цієї поеми - раб, що бореться за свободу, викликає в уяві не тільки міфологічний образ тираноборців, а й образ Прометея нової епохи. Настільки ж багатозначна символіка драматичних поем "Вавілонський полон" (1903) і "На руїнах" (1904). З ідеями Революції 1905-07 перегукуються алегорії "фантастичної драми" "Осіння казка" (1905, опублікована 1928), написаної в розпал революційних подій. Образ Іуди в драматичному етюді "На полі крові" (1909) полемічно спрямований проти спроб реакційних письменників і публіцистів виправдати філософію зради. У найбільш національної за формою драмі-феєрії "Лісова пісня" (1912, пост. 1918) власницькою моралі протиставлені любов і поезія, творче горіння і прості, здорові людські радості. За мотивами "Лісової пісні" написаний балет (музика М. А. Скорульського), опера (музика В. Д. Кирейка), поставлений фільм (1961). У. належать також драми "Кассандра" (1908), "Камінний господар" (1912) та ін

Драматургія У. збагатила українську літературу новими темами й образами і підняла українську драму до рівня передових досягнень світової драматургії.

Як літературний критик У. гідно оцінила значення ідей соціалізму для доль мистецтва. Її статті "Два напрямки в новітній Італійською літературі" (1900), "Новітня суспільна драма" (1901), "Утопія в белетристиці" З 1906), "Малоросійські письменники на Буковині" (1900) та ін відзначені увагою до проблеми творчого методу, в якому об'єдналися б можливості реалізму і романтизму, до проблем "соціалістичного ідеалу" в літературі. У. перекладала твори Гомера, В. Гюго, Дж. Байрона, Ф. Шиллера, А. Міцкевича та багатьох ін поетів; кращий її переклад - "Книга пісень" Г. Гейне (1892). Твори В. перекладені багатьма мовами народів СРСР і іноземні мови. Музеї В. створені в Києві; в селі Колодяжному Ковельського району Волинської області; в м. Сурамі. Ім'я письменниці носить російський театр у Києві.


Соч.: Твори, т. 1-10, Киiв, 1963-65; в рус. пер. - Собр. соч .. т. 1-4, М., 1906-1957; Вибране, М., 1971.

Літ.: Дейч А., Леся Українка, 2 изд ., М., 1954; Леся Українка в спогадах сучасників, М., 1971; Бабішкiн О. К., драматургiя Лесi Украiнкі, Киiв, 1963.

© М. Н. Пархоменко.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка