нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Ушаков Федір Федорович

   
 

Ушаков Федір Федорович [1744, с. Бурнаково, нині Тутаевского району Ярославської області, = 2 (14) .10.1817, село Олексіївка, нині Темниковского району Мордовської АРСР], російський флотоводець, адмірал (1799). Народився в небагатій дворянській сім'ї. Закінчив Морський кадетський корпус (1766), служив на Балтійському флоті. З 1769 в Донський (Азовської) флотилії, брав участь у рос.-тур. війні 1768 = 74. З 1775 командував фрегатом. У 1780 призначений командиром імператорської яхти, але незабаром відмовився від придворної кар'єри. У 1780 = 82 командир лінійного корабля "Віктор", який охороняв в Середземному морі рус. торгові судна від піратських дій англійського флоту. З 1783 на Чорноморському флоті, спостерігав за будівництвом кораблів у Херсоні, брав участь у будівництві головної бази в Севастополі. На початку рос.-тур. війни 1787 = 91 командир лінійного корабля "Св. Павло". У бою біля о. Фидониси (1788), командуючи авангардом ескадри, завдав поразки переважаючим силам турків. У 1789 проведений в контр-адмірали. Командуючи з 1790 Чорноморським флотом, здобув блискучі перемоги над тур. флотом в Керченській морській битві 1790 , у о. Тендра (1790) і біля мису Калиакрия (1791), вдавшись до створеної ним нової маневреної тактики, принципово відрізнялася від прийнятої в той час лінійної тактики. Основні риси тактики У.: застосування єдиних похідно-бойових порядків, рішуче зближення з противником на коротку дистанцію без перестроювання бойового порядку, зосередження основних зусиль проти флагманських кораблів противника, виділення резерву ("ескадри кайзер-прапора"), поєднання прицільного артилерійського вогню і маневру, переслідування противника до повного його знищення або взяття в полон. Надаючи великого значення морський та вогневої виучки особового складу, У. був прихильником суворовських принципів виховання підлеглих. У 1793 проведений у віце-адміралом. Під час Середземноморського походу Ушакова 1798 = 1800 проявив себе як великий флотоводець, майстерний політик і дипломат при створенні греч. Республіки Семи Островів під протекторатом Росії і Туреччини. Показав зразки організації взаємодії армії і флоту при оволодінні Іонічними островами і особливо о. Корфу ( Керкіра ), при звільненні від французів Італії, під час блокади Анкони і Генуї, при опануванні Неаполем і Римом. У 1800 ескадра У. повернулася в Севастополь. Заслуги У. не були оцінені Олександром I, який призначив його на другорядну посаду головного командира Балтійського гребного флоту і начальником флотських команд в Петербурзі, а в 1807 звільнив у відставку. Під час Вітчизняної війни 1812 У. був обраний начальником ополчення Тамбовської губернії, але з- за хвороби відмовився від посади. Помер у своєму маєтку і похований у Сінаксарском монастирі біля. р. Темников. Ім'ям В. названі бухта в південно-східній частині Баренцева м. і мис на північному узбережжі Охотського моря. Ім'я У. носили бойові кораблі російського та радянського ВМФ. 3 березня 1944 Президія Верховної Ради СРСР заснувала військовий орден У. двох ступенів і медаль У.


Літ.; Адмірал Ушаков. СБ документів, т. 1 = 3, М., 1951 = 1956.

© Н. П. Вьюненко.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка