нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Статут про управління інородців

   
 

"Статут про управління інородців" 1822, в дореволюційній Росії законодавчий акт, який визначав поряд з "Статутом про сибірських киргизів" систему управління неросійськими народами Сибіру. Складено за участю М. М. Сперанського . Подразделял неросійські народи Сибіру ("інородців") на "осілих", "кочових" і "бродячих". "Осілі інородці" (головним чином сибірські татари) в правовому відношенні прирівнювалися до рус. тяглих станам = міщанам і державним селянам. Управління "бродячими інородцями" (ненці, коряки, юкагіри та ін мисливські народи Північної Сибіру) здійснювали представники родоплемінної верхівки = "князци" і старости. У "кочових інородців" (буряти, якути, евенки, хакаси та ін) кожен улус або стійбище отримував родове правління, що складалося з старости і 1 = 2 помічників. Кілька улусів і стійбищ підпорядковувалися чужорідної управі . "Статут" закріплював знаходилися за кочовими народами землі, дозволяв торгівлю, визначав розмір і способи справляння ясака, поширював на ці народи кримінальне законодавство країни. Створені відповідно до "Статутом" родові управління та інородческіе управи проіснували до початку 20 в.

Публ.: Повна. зібр. законів Російської імперії, т. 38, [СПБ], 1830,? 29126.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка