Головна

   Велика Радянська Енциклопедія

Процес виробництва, що розглядається в безперервному русі і відновленні. Включає В. матеріальних благ, В. робочої сили і В. виробничих відносин. В. неоднаково в різних історичних умовах. Розрізняють просте В., коли процес виробництва поновлюється в незмінних розмірах, і розширене В., при якому воно поновлюється в усі збільшуються розмірах. Просте В. було типово для докапіталістичних формацій.

   
 

В. капіталістичне. В умовах капіталізму В. являє собою не тільки В. матеріальних благ, але і В. капіталу і додаткової вартості, причому двигуном його служить гонитва за додатковою вартістю, прибутком. Ця гонитва за додатковою вартістю і конкуренція спонукають капіталістів здійснювати розширене В., або

накопичення капіталу . В. робочої сили в умовах капіталізму має характер В. її як товару: наймані робітники, споживаючи куплені на зарплату необхідні засоби існування, відновлюють свою здатність до праці, щоб знову й знову продавати її капіталістам. Оскільки в буржуазному суспільстві поновлюються стосунки експлуатації між класом найманих робітників і класом капіталістів, то відбувається і В. капіталістичних виробничих відносин. Просте В., не будучи характерним для капіталізму, проте - реальний елемент і найважливіша складова частина розширеного В. Воно відбувається в рамках окремого капіталістичного підприємства (тобто В. індивідуального капіталу), так і в усьому капіталістичному суспільстві, узятому в цілому. В умовах товарного виробництва В. представляє єдність процесів виробництва та обігу. Сукупний суспільний продукт і умови його реалізації. Вихідний пункт аналізу В. суспільного капіталу - двояке ділення сукупного суспільного продукту: за вартістю і за натуральною формою. За вартістю весь суспільний продукт, як і продукт окремого підприємства, ділиться на 3 частини - постійний капітал (

), змінний капітал (

) і додаткову вартість (с). За натуральній формі він складається з двох частин - засобів виробництва (створюваних в I підрозділі) і предметів споживання (вироблених в II підрозділі). Два підрозділи (I, II) відрізняються один від одного перш за все за характером споживання їх продуктів: продукція I підрозділу служить для виробників, а продукція II - для особистого споживання. v Умови реалізації сукупного суспільного продукту Маркс розкрив за допомогою схематичних цифрових прикладів (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 вид., т. 24, с. 394-596). m У процесі реалізації одна частина продукції реалізується в рамках свого підрозділу, а інша - шляхом обміну між ними. Головними умовами реалізації суспільного продукту при простому В., як показав Маркс, є: I (

v ??+ m

) = II , тобто рівність суми змінного капіталу і додаткової вартості I сумі спожитого постійного капіталу II підрозділу; I Т = I + II с, тобто рівність вартості річної продукції I сумі постійного капіталу обох підрозділів; IIT = I (c v ??+ m c II ( v ??+ m ) +), тобто рівність вартості річної продукції II сумі доходів робітників і капіталістів обох підрозділів. Реалізація сукупного суспільного продукту можлива тільки при певній пропорційності між обома підрозділами. Якщо ж ця пропорційність порушується (що неминуче при анархії капіталістичного виробництва), то повна реалізація суспільного продукту стає неможливою і весь процес В. порушується. Для нормального ходу реалізації і В. необхідна також пропорційність між різними галузями виробництва усередині кожного з підрозділів. Обмін товарів між підрозділами і всередині них здійснюється за допомогою грошей. Вихідним пунктом, звідки гроші надходять в обіг, є грошові накопичення капіталістів (грошовий капітал). Частина грошей капіталісти витрачають на покупку робочої сили. При цьому гроші, витрачені капіталістами II підрозділу на виплату заробітної плати робітникам, повертаються їм же (при продажі робочим предметів споживання); гроші ж, витрачені капіталістами I на виплату заробітної плати, спочатку переходять від робочих I (при покупці ними предметів споживання) до капіталістів II, а потім повертаються до капіталістів I, коли вони продають капіталістам II підрозділу засоби виробництва. Частина грошей звертається лише між капіталістами обох підрозділів: капіталісти I купують предмети споживання у капіталістів II, а останні, в свою чергу, здобувають засоби виробництва у капіталістів I підрозділу. В результаті гроші виходять з рук капіталістів і до них же повертаються.

Закономірності властивого капіталізму розширеного В. розкриті Марксом в наступній схемі, 1-й рік:

Обмен товаров между подразделениями и внутри них осуществляется при посредстве денег. Исходным пунктом, откуда деньги поступают в обращение, являются денежные накопления капиталистов (денежный капитал). Часть денег капиталисты затрачивают на покупку рабочей силы. При этом деньги, израсходованные капиталистами II подразделения на выплату заработной платы рабочим, возвращаются им же (при продаже рабочим предметов потребления); деньги же, израсходованные капиталистами I на выплату заработной платы, сначала переходят от рабочих I (при покупке ими предметов потребления) к капиталистам II, а затем возвращаются к капиталистам I, когда они продают капиталистам II подразделения средства производства. Часть денег обращается только между капиталистами обоих подразделений: капиталисты I покупают предметы потребления у капиталистов II, а последние, в свою очередь, приобретают средства производства у капиталистов I подразделения. В итоге деньги выходят из рук капиталистов и к ним же возвращаются.

Закономерности свойственного капитализму расширенного В. раскрыты Марксом в следующей схеме, 1-й год:





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
© 2014-2022  vre.pp.ua