нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Яванский мову

   
 

Яванский мову, мова населення Центральної та Східної Яви і деяких районів північного узбережжя Західної Яви. Число говорять на Я. я. близько 40 млн. чоловік (1970, оцінка). Відноситься до західної (індонезійської) гілки австронезийской (малайсько-полінезійської) сім'ї мов. Фонетичні та граматичні особливості: регулярне чергування приголосних і голосних, слабке відмінність за участі голоси між дзвінкими і глухими проривних; простота морфемної структури слова, значна кількість кореневих слів; переважання аналітичних засобів граматичного вираження над синтетичними. У лексиці багато запозичень з індійських мов, арабської, голландського, португальського, англійської, малайської. Існують лексико-стилістичні градації, обумовлені соціальними причинами (Нгок - "проста мова", крім - "важливий мову" та ін.) Історію Я. я. прийнято ділити на 3 періоди: древнеяванскій мова - до 12-13 вв., среднеяванскій мова - з 12-13 ст. до 17 в., сучасний Я. я. - З 17 в. Найдавніша напис датується 732, найдавніший письмовий пам'ятник - 809. Древнеяванскій мову користувався писемністю каві ; на її основі створено яванське лист чаракан. З 14-15 ст. поширилося арабське лист, в 17-18 ст. введена голландцями латиниця, яка отримала згодом широке поширення і в 20 в. витіснила інші види листа.


Літ.: Теселкін А. С., Яванский мова, М., 1961.

© Л. С. Теселкін.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка