нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Залив

   
 

Затока, частина океану, моря або озера, вдається до суші, але має вільний водообмін з основним водоймою. Гідрологічні та гідрохімічні умови З. тотожні з умовами водойми, частиною якого він є. В окремих випадках місцеві особливості клімату і материковий стік можуть надавати гідрологічним характеристикам поверхневого шару З. деякі специфічні риси. До великим затоках Світового океану відносяться затоки: Аляскинский, Бенгальська, Біскайський, Велика Австралійська, Гвінейська. У ряді випадків назва "З." закріпилося за акваторіями, які за своїм гідрологічному режиму є морями (наприклад, Мексиканський, Гудзонов, Персидський, Каліфорнійський).

Міжнародно-правовий режим З. Води З., як і води портів і бухт, є внутрішніми водами прибережної держави, тобто підлягають його виняткової юрисдикції, якщо ширина входу в З. не перевищує розміру, що допускається міжнародним правом. На Женевській конференції з морського права 1958 було прийнято постанові, в силу якого до внутрішніх вод слід відносити З. з шириною входу не більше 24 морських миль , якщо його берега належать одному і тому ж державі. Якщо береги належать двом і більше державам, то режим його вод вирішується цими державами за взаємною згодою, з урахуванням законних інтересів ін держав. Міжнародна практика визнає також внутрішніми водами деякі т. зв. історичні З., незалежно від ширини входу в них, в силу особливих умов (історичних, економічних і т.д.): наприклад, З. Петра Великого в СРСР, Гудзонову З. в Канаді, З. Канкаль у Франції.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка