нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Запаси корисних копалин

   
 

Запаси корисних копалин , кількість мінеральної сировини в надрах Землі, на її поверхні, на дні водойм і в обсязі поверхневих і підземних вод, що визначається за даними геологічної розвідки. Ці дані дозволяють обчислити об'єм тіл корисних копалин, а при множенні обсягу на щільність визначити З. п. й. у ваговому обчисленні. При підрахунку запасів рідких і газоподібних корисних копалин (нафта, підземні води, горючий газ), крім об'ємного методу, застосовується спосіб розрахунку запасів по притоках в свердловинах. Для деяких родовищ корисних копалин, крім того, підраховується кількість містяться в них запасів цінних компонентів, наприклад запаси металів в рудах. З. п. й. в надрах вимірюються в м3 (будівельні матеріали, горючі гази та ін), в тоннах (нафта, вугілля, руди), в кілограмах (благородні метали) або в каратах (алмази). Величини З. п. й. володіють різною достовірністю їх підрахунку, залежної від складності геологічної будови родовищ і детальності їх геологічної розвідки. За ступенем достовірності визначення запасів вони поділяються на категорії. У СРСР діє класифікація З. п. й. з поділом їх на чотири категорії: А, В, C 1 і C 2. До категорії А належать детально розвідані З. п. й. з точно визначеними межами тіл корисних копалин, їх формами і будовою, що забезпечують повне виявлення природних типів і промислових сортів мінеральної сировини в надрах родовища, а також геологічних чинників, що визначають умови їх видобутку. До категорії В належать попередньо розвідані З. п. й., З приблизно визначеними контурами тіл корисних копалин, без точного відображення просторового положення природних типів мінеральної сировини. У категорію C 1 включають запаси розвіданих родовищ складної геологічної будови, а також слабо розвідані З. п. й. на нових площах або на площах, безпосередньо прилеглих до детально розвіданими ділянкам родовищ; вони підраховуються з урахуванням екстраполяції геологічних даних детально розвіданих ділянок родовищ. До категорії C 2 відносяться перспективні запаси, виявлені за межами розвіданих частин родовищ на підставі тлумачення їх геологічної будови, з урахуванням аналогії східних і детально розвіданих тіл корисних копалин. Із зарубіжних найбільш поширена американська класифікація З. п. й. У ній виділяються три категорії запасів: 1) виміряні (measured), що визначаються на підставі вимірів у гірничих виробках і свердловинах, 2) вивірені (indicated), підраховувані при поширенні даних гірничих робіт та буріння за їх межі, 3) передбачувані (inferred), які оцінюються за загальним геологічним даними. За правилами, що існують в Радянському Союзі, родовища корисних копалин можуть бути введені в експлуатацію за умови, якщо вони володіють певним співвідношенням З. п. й. різних категорій. За ступенем складності геологічної будови виділяються три групи родовищ з різним співвідношенням категорій корисних копалин. До 1-ї групи належать родовища корисних копалин простого геологічної будови з рівномірним розподілом цінних компонентів; для цієї групи не менше 30% запасів повинно бути розвідано по категорії А і В, в тому числі не менше 10% по категорії А. До 2-ої групи належать родовища складної геологічної будови (не менше 20% запасів повинно бути розвідано по категорії В). До 3-й групи належать родовища дуже складної геологічної будови і виключно невитриманого вмісту цінних компонентів; проектування гірничодобувних підприємств і виділення капітальних вкладень на їх будівництво або реконструкцію допускається за наявності запасів категорії C 1.

З. п. і, по їх придатності для використання в народному господарстві поділяються на балансові і позабалансові. До балансових належать такі З. п. й., Які доцільно розробляти при сучасному рівні техніки і економіки; до забалансових відносяться З. п. й., Які через їх малої кількості, низької якості, складних умов експлуатації або переробки нині не використовуються, але в подальшому можуть стати об'єктом промислового освоєння. Для визначення показників балансових З. п. й. виробляють спеціальні розрахунки, що характеризують промислові кондиції мінеральної сировини (мінімальну потужність тіл корисних копалин, мінімальне промислове зміст цінних компонентів в корисних копалин і максимально допустимі включення гірських порід); коли поклад корисної копалини поступово зливається з оточуючими її гірськими породами, розраховують т. н. Бортове зміст , тобто зміст цінного компонента, за яким проводиться межа між тілом корисної копалини і вміщають його гірськими породами. У СРСР твердження кондицій для підрахунку запасів, перевірка правильності підрахунку запасів, розподілу їх за балансовою і забалансових групам, а також затвердження запасів і визначення підготовленості родовища для промислового освоєння за категоріями покладено на Державну комісію по запасах корисних копалин СРСР.

Літ.: Підрахунок запасів родовищ корисних копалин, М., 1960; Класифікація запасів родовищ твердих корисних копалин, М., 1960.

© В. І. Смирнов.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка