нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Заруцький Іван Мартинович

   
 

Заруцький Іван Мартинович (р. народження невідомий, Тернопіль, - помер 1614, Москва), предводитель козачих загонів в Росії на початку 17 в. До літа 1607 був у війську І. І. Болотникова, потім пішов до Лжедмитрій II, керував загоном донських козаків і був наданий їм у бояри. З розпадом Тушинського табору З. перейшов на бік польського короля Сигізмунда III. Восени 1610 повернувся в Калугу до Лжедмитрій II; після смерті самозванця одружився на вдові Лжедмитрія Марині Мнішек. У січні 1611 З. прилучився до першого ополченню, в уряді якого після вбивства П. Ляпунова домігся першості. Однак прагнучи здійснити свої честолюбні задуми, З. в 1612 виступив проти народного ополчення і намагався організувати замах на князя Д. М. Пожарського. Просування ополчення до Москви змусило З. Піти під Москви до Астрахані. У 1614 з наближенням урядових військ і рятуючись від народного повстання, що спалахнуло в Астрахані, З. втік до уральські степи, де козаки видали його уряду. З. і син Марини Мнішек були страчені в Москві, Марина померла в ув'язненні.

Літ.: Вернадський В. Н., Кінець Заруцького, "Уч. Зап. Ленінградського державного педагогічного інституту ", 1939,? 19; Долинин Н. П., Підмосковні полиці (козацькі "табори") в національно-визвольному русі 1611-1612 р., Хар., 1958.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка