нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Земельно-водні реформи

   
 

Земельно-водні реформи в Середній Азії та Казахстані, соціально-економічні перетворення, здійснені Радянською владою в 20-х рр.. для знищення наслідків колоніальної земельної політики царизму, ліквідації поміщицького і різкого скорочення байський-куркульського землекористування на користь наймитської-середняцьких мас селянства. З.-в. р. проводилися в 1921-22 в Туркестанської АРСР та Казахстані, а в 1925-29 після національно-державного розмежування радянських республік Середньої Азії - у всіх новостворених республіках.

Специфічні умови краю - слабкий розвиток економіки, збереження феодально-патріархальних відносин у сільському господарстві (кращими землями, пасовищами, водою володіли баї) та ін визначили повільніші в порівнянні з Центральною Росією темпи революційних аграрних перетворень і їх своєрідність. У 1918 були конфісковані лише землі царської родини, чиновників і найбільш великих баїв, окремих с.-г. і промислових капіталістичних об'єднань. З.-в. р. 1921-22 здійснювалися на основі постанови ЦК РКП (б) від 29 червня 1920 р., рішень 5-го з'їзду компартії Туркестану, 9-го Всетуркестанского з'їзду Рад (вересень 1920) і декретів ЦВК Киргизької АРСР (первинна назва Казахської республіки) від 2 лютого і 19 квітня 1921. Головною метою реформи було зрівняти в правах на землю і воду місцеве (киргизьке, казахське, узбецьке) і російське селянство.

Корєнному населенню передавалися землі, захоплені росіянами кулаками-переселенцями, у них же вилучалися надлишки худоби, насіння, с.-г. інвентарю. У ході реформи в Туркестанської АРСР вилучено у куркулів понад 232 тис. га землі, яка передавалася 12,8 тис. наймитської-бідняцьких господарств. У Казахстані корінному населенню було передано понад 470 тис. га землі. Наступний етап аграрних перетворень - З.-в. р. 1925-29. Початок реформі було покладено декретами ЦВК Узбецької РСР "Про націоналізацію землі і води" та "Про земельно-водної реформи" від 2 грудня 1925 і постановою ЦВК і РНК Туркменської РСР від 24 вересня 1925 згідно з якими підлягали вилученню і передачі до державного фонду всі поливні землі поміщиків, не обробляли їх власними силами, а також осіб, що мали головним джерелом існування торгівлю чи нетрудовий дохід. Були встановлені норми трудового землекористування - 7-10 десятин. Надлишки землі підлягали конфіскації, надлишки с.-г. інвентарю - примусовому викупу. В результаті З.-в. р. в Середній Азії ліквідовано 6763 господарства баїв, великих торговців, духовенства, лихварів, колишніх емірська-ханських чиновників; земельні надлишки урізані у 37759 куркульських господарств. Всього вилучено 281 171 га землі. Землею наділене 123418 безземельних і малоземельних дехканських господарств, які отримали також с.-г. інвентар, продовольчі та насіннєві позички. Розподіл води було передано органам Радянської влади. Специфічний характер носила земельна реформа в Казахської АРСР (за постановою ЦВК і РНК Казахської АРСР від 20 травня 1926 і від 27 серпня 1928). Конфіскації підлягали багаті скотарські господарства, що мали понад 400 голів великої рогатої худоби в кочових, понад 300 голів - в напівкочових і понад 150 голів - в осілих районах. Їм залишалося у власність для ведення трудового господарства по 5 голів худоби на кожного член сім'ї (але не більше 25 на сім'ю) в кочових, по 3 (але не понад 16) в напівкочових, по 2 (але не більше 11) в осілих районах. Всього в Казахстані ліквідовано 696 великих господарств, що володіли 145 тис. голів худоби, який був розподілений (близько 80%) серед трудового селянства, решті переданий державним земельним органам, колгоспам і радгоспам. У Казахстані бідняки і середняки отримали до 1928 близько 1360 тис. га сінокосів і 1250 тис. га орних земель. Дехканства звільнилося від сплати байства ренти, що становила напередодні З.-в. р. 25-28 млн. руб. щорічно.

Революційно-демократичні З.-в. р. поліпшили становище трудящого дехканства. Вони сколихнули широкі маси бідноти і середняків кишлаків і аулів, організували та згуртували їх навколо Радянської влади. Економічній силі, політичному й ідеологічному впливу байства було завдано рішучого удару. Проведення реформ супроводжувалося гострою класовою боротьбою, різким загостренням протиріч між середняцьке-заробітчанської масою і клерикалізму феодальними елементами, підтриманими націоналістично налаштованою частиною інтелігенції. З.-в. р. не дозволили земельного питання до кінця: залишалися значне малоземелля, черезсмужжя, нестача води, зберігалися елементи феодальної і капіталістичної експлуатації - чайрікерство (издольщина), найману працю. Але реформи повністю ліквідували феодальне землеволодіння, різко обмежили землекористування куркульства, огородили і захистили інтереси бідняка і середняка. З.-в. р. сприяли осереднячіванію кишлаку і аулу. Вони прискорили розвиток різних форм кооперації (в т.ч. утворення декількох десятків колгоспів), полегшили народам Середньої Азії і Казахстану перехід до соціалізму, минаючи капіталістичну стадію; підготували грунт для соціалістичного перетворення сільського господарства республік Середньої Азії на основі колективізації. Подібні перетворення в 20 - початку 30-х рр.. здійснювалися в Бурятії, Дагестані і ін національних районах.

Літ.: Шерстобитов В. П., Нова економічна політика в Киргизії (1921-1925), Фр ., 1964: Аминова P. Х., Аграрні перетворення в Узбекистані напередодні суцільної колективізації (1925-1929 рр..), Таш., 1969; Дахшлейгер Г. Ф., Соціально-економічні перетворення в аулі і селі Казахстану (1921-1929 рр..), А.-А ., 1965; Тулепбаев Б. А., Здійснення ленінської аграрної політики партії в республіках Середньої Азії, М., 1967.

© Р. Х. Аминова.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка