нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Земне випромінювання

   
 

Земне випромінювання, теплове випромінювання земної поверхні. Т. к. земна поверхня має порівняно низьку температуру, вона випромінює електромагнітні хвилі довжиною від 3 до 80 мкм, відносяться до інфрачервоної, не сприймається оком, області спектра. За рахунок власного випромінювання земна поверхня втрачає тепло, охолоджується. Потік власного випромінювання земної поверхні направлений вгору і майже цілком поглинається атмосферою, нагріваючи її. У свою чергу атмосфера посилає до земної поверхні своє зустрічне випромінювання ( протівоізлученіе атмосфери ) приблизно з тими ж довжинами хвиль, яке частково компенсує втрату тепла земною поверхнею за рахунок власного випромінювання. Різниця між власним випромінюванням земної поверхні і зустрічним випромінюванням називається ефективним випромінюванням. У ясні ночі протівоізлученіе зменшується і ефективне випромінювання збільшується; тому земна поверхня сильно охолоджується, а від неї охолоджуються і нижні шари повітря. При цьому можуть виникнути туман або роса, а навесні і восени - заморозки. У хмарні ночі, навпаки, зустрічне випромінювання збільшене за рахунок випромінювання хмар, а ефективне випромінювання та охолодження земної поверхні зменшено. Вдень, крім протівоізлученія, земна поверхня отримує ще й сонячну радіацію. Разом вони протягом більшої частини дня (у теплу пору року в помірних широтах) перевершують З. і., І земна поверхня нагрівається. З. і. - Один з найважливіших факторів, що визначають тепловий режим земної поверхні та атмосфери.

Літ.: Кондратьєв К. Я., Актинометрія, Л., 1965.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка