нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Житлово-будівельний кооператив

   
 

Житлово-будівельний кооператив (ЖБК), в СРСР кооперативна організація робітників і службовців, створювана для будівництва та експлуатації за свій рахунок у містах і селищах міського типу упорядкованих житлових будинків.

Вперше були створені в 1921 у формі житлово-орендних товариств, робочих житлово-будівельних товариств і загальногромадянських житлово-будівельних товариств, причому для робочих товариств держава встановлювала фінансові тощо пільги. Ці товариства були ліквідовані в 1937, а побудовані ними будинку передані в житловий фонд місцевих Рад депутатів трудящих. У 1958 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про доцільність створення ЖБК для прискорення темпів будівництва. Особливо широкий розвиток ЖБК отримали після прийняття постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 1 червня 1962 "Про індивідуальному і кооперативному житловому будівництві" (ЗП УРСР, 1962,? 12, ст. 93) і постанову Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1964 "Про подальший розвиток кооперативного житлового будівництва "(ЗП УРСР, 1964,? 25, ст. 147).

Діяльність ЖБК регулюється статутом, який розробляється на основі примірного статуту, затвердженого Радами Міністрів союзних республік (в УРСР приблизний статут ЖБК затверджений Сов. Мін. РРФСР 2 жов. 1965). У ЖБК можуть вступати громадяни, що досягли 18 років, які постійно проживають в даній місцевості і потребують житла або бажають поліпшити свої житлові умови. ЖБК організуються при установах та підприємствах; для їх утворення необхідно об'єднання не менше 60 чол. в Москві та Ленінграді, 48 - в столицях союзних і автономних республік, крайових і обл. центрах і 24 - в ін містах і селищах міського типу. Трудящі невеликих підприємств, організацій та установ, а також пенсіонери можуть об'єднатися в один кооператив. Пай кожного члена ЖБК не може бути менше кошторисної вартості окремої квартири, розмір якої залежить від числа членів сім'ї (але не більше 60 м2). держава надає ЖБК різні пільги, з тим щоб розширити і прискорити це будівництво шляхом залучення коштів самих трудящих, які потребують поліпшення житлових умов. Для здійснення будівництва будинку ЖБК може отримати позику в Будбанку СРСР в межах до 60% (із сплатою відсотків у розмірі 0,5 річних) кошторисної вартості будівництва на термін 10-15 років (див. постанову Ради Міністрів СРСР від 1 червня 1962), а в Казахській РСР, Алтайському, Красноярському, Приморському та Хабаровському краях, в Амурській, Архангельської, Іркутської, Камчатської, Кемеровської, Магаданської, Мурманської, Новосибірської, Омської, Сахалінської, Томської, Тюменської, Читинської обл ., в Бурятській, Комі, Карельської, Якутській і Тувинської АРСР - в межах до 70% кошторисної вартості будинку на строк 10-20 років (постанова Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1964) з погашенням цієї позики рівними частками. Будинок, побудований ЖБК, є його власністю, експлуатація будинку здійснюється повністю за рахунок членів кооперативу без державний дотації.

Член кооперативу має право за згодою загальних зборів передати свій пай будь-кому постійно проживає разом з ним повнолітньому члену сім'ї. Пай померлого члена ЖБК переходить до його спадкоємців відповідно до загальних положень про спадкуванні . Якщо спадкоємці померлого не користувалися квартирою за життя померлого, їм виплачується вартість паю або частка його, але переважні права на вступ в члени ЖБК вони не набувають.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка