нижнее белье для полных
მედიცინის კვლევები

   Велика Радянська Енциклопедія

Жуков Георгій Костянтинович

   
 

Жуков Георгій Костянтинович [р. 19.11 (1.12) .1896, село Стрелковка, нині Угодско-Заводського району Калузької області], радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (18.1.1943), чотири рази Герой Радянського Союзу (29.8. 1939, 29.7.1944, 1.6.1945, 1.12. 1956), Герой Монгольської Народної Республіки (1969). Член КПРС з березня 1919. Народився в сім'ї селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1907 учнем, потім майстром-кушнірів в Москві. З 1915 в армії, учасник 1-ої світової війни 1914-18, молодший унтер-офіцер у кавалерії. З жовтня 1918 року в Радянській Армії. Брав участь в Громадянській війні 1918-20, був командиром взводу і ескадрону. Закінчив кавалерійські курси (1920), курси удосконалення комскладу кавалерії (1925) і вищого начскладу (1930). Командував кавалерійським полком, бригадою, дивізією, корпусом, був помічником інспектора кавалерії РСЧА і заступником командувача військами Білоруського особливого військового округу. У 1939, командуючи особливим корпусом, а потім армійської групою військ, успішно керував розгромом японських агресорів на р. Халхін-Гол (МНР). З червня 1940 командував військами Київського особливого військового округу. З кінця січня по 30 липня 1941 начальник Генштабу і заступник наркома оборони СРСР. На початку Великої Вітчизняної війни командував військами фронтів: Резервного (серпень - вересень 1941), Ленінградського (вересень - жовтень 1941). У період оборони Москви і розгрому німецько-фашистських військ в Московській битві 1941-42 командував військами Західного фронту (10 жовтня 1941 - серпня 1942). З серпня 1942 1-й заступник наркома оборони СРСР і заступник Верховного головнокомандувача. Брав участь у розробці планів найбільших операцій; за дорученням Верховного Головнокомандування здійснював координацію дій фронтів по розгрому німецько-фашистських військ під Сталінградом (1942), координував дії Волховського і Ленінградського фронтів з прориву блокади Ленінграда (1943), при розгромі противника в Курській битві 1943 координував дії Центрального, Воронезького, Степового, Білоруського фронтів. У березні - травні 1944 командував військами 1-го Українського фронту, керуючи операціями з визволення Правобережної України. З червня по листопад 1944 координував дії 1-го і 2-го Білоруських фронтів при звільненні Білорусії. З листопада 1944 по травень 1945 командував військами 1-го Білоруського фронту, які спільно з військами 1-го Українського і 2-го Білоруського фронтів здійснили Вісло-Одерську операцію, а потім розгром берлінського угруповання німецько-фашистських військ і оволоділи Берліном. Від імені та за дорученням Верховного Головнокомандування Ж. 8 травня 1945 в Карлсхорсте (Берлін) прийняв капітуляцію фашистської Німеччини. Після війни - головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині та володаря Радянської адміністрації (червень 1945 - березень 1946), головнокомандувач Сухопутними військами і заступник міністра збройних сил (березень - червень 1946). У 1946-53 командувач військами Одеського і Уральського військових округів. З березня 1953 1-й заступник міністра, а з лютого 1955 по жовтень 1957 міністр оборони СРСР. З березня 1958 відставку. Кандидат у члени ЦК КПРС (1941-46 і 1952-53), член ЦК КПРС (1953-56), кандидат в члени та член Президії ЦК КПРС (1956-57). Депутат Верховної Ради СРСР 1-4-го скликань. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 орденами "Перемога", 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, почесним іменною зброєю (шашка), орденом Червоного Прапора Тувинської Республіки, 20 іноземними орденами і багатьма медалями.

Соч.: Спогади і роздуми, М., 1969.





Виберіть першу букву в назві статті:

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я

Повний політерний каталог статей


 

Алфавітний каталог статей

  а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ы э ю я
 


 
енциклопедія  біляші  морс  шашлик  качка